About Me :)

Моє фото

У вільний час веду блог, трохи фотогарфую, пишу, печу тортики на замовлення. Люблю придумувати щось нове. Люблю подорожувати та фотографувати. Люблю гладити кота і прикрашати ялинку,  пекти кекси і фруктові тарти, хорошу їжу і фуд-фото, спати на кольоровій постелі, їсти груші і холодець,  купувати взуття і вишукувати якісь прикольні речі на "секонді". Колекціоную ведмедиків. Люблю затишні кав'ярні. Не люблю горіхи і брехунів,  прокидатись коли за вікном ще темно. Не люблю шпильки і міні-спідниці. Хочу скупатись в океані, перезимувати в теплих краях, потрапити до Кейкенгофу, навчитися готувати фаршировану рибу, бути уважнішою і не стати на старості товстою :)

2 серпня 2018 р.

Як ми з Марусею подорожували. Туніс.

Не пройшло і року, як то кажуть, і я нарешті готова написати допис про наш минулорічний політ з дитиною на море. Це була наша третя авіаподорож з Марусею до моря, тому, гадаю, допис буде корисний для всіх, хто планує літньо-осінній відпочинок з малечею, але досі не знає що обрати. Допис про перший політ Марусі (у віці 1.3 р.)в  Туреччину можна прочитати тут, а про другий в Єгипет (1.9) тут.
У вересні 2017, коли Марусі було 2.8  я зупинила свій вибір на новій для нас країні, і хоч я читала багато поганого і негативного про дану країну, я жодного дня не пожалкувала проте, що ми таки полетіли в Туніс - країну контрастів, країну змішання культур, білосніжних пляжів і бірюзового моря, неймовірного розмаїття синього кольору і просто чудового місця для відпочинку.

Отож, хто мене знає і читає, то й в курсі, що я завжди виходжу зі своїх можливостей і бажань. Я люблю подорожувати, але розумію, що якщо я хочу робити це часто - потрібно обирати щось дешевше, але не варто забувати, що "дешево" не завжди синонім "погано". Звісно, що коли мова заходить про відпочинок з дитиною відразу вибір стає більш прискіпливішим, з'являється ряд вимог і побажань, і нікуди не дівається ряд вражень, які хочеться отримати.
Для мене не підходять поїздки з дитиною на 7 ночей, бо я просто не встигаю відпочити, тому ми розглядали варіанти не менше 10 , але і не більше 14 ночей. Не секрет, що основною складовою у пакетних турах є вартість перельоту, а отже чим довший відпочинок, тим відносно дешевше вам обійдеться тур. До того ж, багато готелів навіть у пакетних турах практикує систему 9+1, чи 14+2 або щось на зразок того, коли кілька ночей можна отримати цілком безкоштовно.
Кілька років тому в Тунісі відбулося декілька терактів, які негативно позначились на туристичному житі країни різким зниженням кількості туристів, що щороку прилітали на відпочинок, а тому багато готелів закрились чи просто збанкрутували. Оскільки Туніс довгий час був Французькою колонією, а не всі французи мають змогу відпочивати на Лазурному побережжі, французів в Тунісі досі відпочиває чимало. Серед відпочиваючих багато українців, білорусів, є росіяни ( в нашому готелі їх не було  практично), німці, голандці та місцеві.
Зараз в Тунісі досить таки безпечно, зважаючи на ситуацію яка зараз в Україні - може навіть безпечніше ніж у нас... А оскільки туристів мало, то щоб не втратити тих, що хочуть їхати багато готелів знижують ціни, тому якщо ви любите хороші 5*, то Туніс вам підійде однозначно)) Я люблю "золоту середину", тому наші 4* мене цілком влаштовували, але про них згодом.
Ми летіли в кінці сезону, як завжди,(для Тунісу сезон триває протягом літа, а низький сезон - це травень і вересень), з 9 по 19 вересня. Тур на двох дорослих в 4* обійшовся 845 доларів по системі все включено, за Марусю оплачували вартість перельоту (близько 200 доларів, оскільки вона, як дитина що старша 2 років, займала окреме місце). Це був перший переліт, коли не було ГВ і то давалось взнаки, зате на борту літака годували, що приємно потішило ( турецькі та єгипетські напрямки в цілях економії зараз без харчування). Як такої візи немає, тому все що потрібно - це заповнити анкетку в літаку, по прильоту вона розрізається на дві половини, одну забирає працівник прикордонної служби, натомість ставить печатку в паспорт, а іншу половинку ви віддаєте коли повертаєтесь додому і теж печатка в паспорт. Все. Досить швидко і без заморочок. А головне - безкоштовно. Тому, якщо вам ще в турагенстві розказують про візу в Туніс, яку треба оплатити - це розвод!
У вересні в Тунісі (як на мене) досить таки тепло, вдень 28-30 вище нуля, море 23-25 градусів, ввечері знадобиться легка кофтина лише якщо вітер, але й той не сильний. Комфортно для прогулянок та загорання. Писатиму далі фактами по порядку як відбувалась наша поїздка).
1. Ми летіли прямим чартерним рейсом Львів-Монастір, що дуже зручно (приблизно дві з половиною години), трансфер до готелю - десь до пів години. Чули, що рейси з Києва летіли в інший аеропорт, і люди потім по 3-4 години ще добирались до готелю... Особливо цікаво було пролітати над територією Італії - з вікна ілюмінатора можна було роздивитись навіть міста)
2. Ми обрали готель Delphin El Habib у туристичному містечку Монастір. Нічого особливого - море відразу через дорогу,  стандартні номери, пристойний рівень харчування(ми брали "все включено"), басейни, гірки, анімація. Головний плюс - близько вокзал (оскільки планували самостійну поїздку в столицю). Щодо готелю, там фактично є два корпуси - "Хабіб"4* і "Рібат"3*. Після кризи "Рібат" припинив своє існування, закрився ресторан, але номерний фонд лишився, і туди заселяють людей які купують путівки в "Хабіб". Якщо ж люди незадоволені - з них тупо вимгають гроші за те, аби переселити в "Хабіб", словом розвод на рівному місці (крутяться як можуть).  Я про це знала з дому, тому просто купила дві коробки цукерок "Монте крісто" в "Рошені" і підійшла на рецепцію останньою і прямим текстом сказала, що от вам презент, в мене путівка в "Хабіб", у нас дитина і нам треба два гарні номери поруч. І знаєте що? До останнього дня я була "лєпшим другом"  - мені посміхалися, зі мною віталися, питали чи все ок, я ж в свою чергу теж старалася бути ввічливою і привітною, і , повірте, те що пишуть про хамський персонал чи його байдужість для мене було міфом. Тому часом не зажміться купити на 50 грн цукерок і всім буде добре) Ну а якщо ви почнете хамити з порога - вам просто падлитимуть самим натуральним чином, і в цьому буде логіка...
В нас був двомісний і тримісний стандарт, щоправда замість тримісного дали чотиримісний з видом на басейн та пляж без жодних доплат. Номери не нові, але чисті, щодня прибирали.
3. Пляж через дорогу. Ми були в період коли не було жодної медузи, часом прибивало трохи водоростей, але то не заважало. Ми купались зліва від пірсу, бо справа була бухта і от там якраз було трохи брудно. Так, пляж не був ідеально прибраний, в 5* було б краще, але тут я просто абстрагувалась і отримувала задоволення від виду на море.
4. Найгірше для нас було то різниця в часі на 2 години - тому ми снідали перші в 7 ранку ( бо то наші 9), і то му не ходили на анімацію в 21.30, бо по нашому часу - 23.30 і Маруся бачила десятий сон на той час, хоча чула, що якраз анімація в готелі дуже класна, і діти тішились.
5.Пляж ідеально для дітей, бо спершу мілко і ідеальний пісочок, Марусю було моментами важко витягти з води і йшли з істериками...
6.Ходили гуляти в місто - все дуже близько. Життя починає вирувати ввечері, вдень все закрито. Чоловіки спокійніші , аніж єгипетські, не налітають з криками "я халастой" і т.п., але я б все ж не радила якось надто вульгарно чи відверто вдягатись ідучи в ту ж медину чи на прогулянку по визначних місцях.
7.Не забувайте торгуватись, але врахуйте, що багато сувенірів ручної роботи, і є адекватна межа торгівлі.
8. В Тунісі смачні вина, але купити їх не так просто, продають лише в одному супермаркеті і то в певні години.
9. Наш готельний гід надавав дуже поверхнево інформацію, і лиш ту, яка вигідні йому, більше дізнаєтесь на рецепції, або в російськомовної жіночки яка записує на шопінг-тури в холі готелю чи на пляжі.
10.Неподалік готелю є стара фортеця Рібат, про неї раджу почитати отут. Всередину так і не потрапили, але ззовні теж цікаво (вхід платний, у місцевій валюті).
11.Ще одна цікава місцина - мавзолей екс-президента Хабіба Бургіби, на честь якого в Тунісі називають все, що можна назвати. Вхід вільний. Цікаво з точки зору архітектури, історії, є пандуси. Читайте тут.
12. Ми брали морську прогулянку (у місцевих, на причалі). Дещо дешевше ніж в готельного гіда, але в цілому програма та сама - пливете вздовж берегової лінії, тоді в море до рибних ферм. Тривалість приблизно 2-2.5. години. Якщо пощастить - побачите дельфінів, нам не пощастило, бачили дуууже віддалено (ще б - на кораблі так голосно волала музика, що я взагалі дивуюсь, як ті дельфіни не вимерли..) . Перекус і типу шоу програма - аніматори лазять по тросах і мачтах, ну такоє... Марусі спершу подобалось, а потім всі 2 години вона спала в мене на руках (якщо вона хоче спати - їй байдуже на шум і гам).
Якщо вас "укачує" - не варто ризикувати, бо хитає добряче. В принципі, нічого особливого. Чесно... Але можна поробити фото берегової лінії і причалів, подивитись як виглядають окраїни міста.
Також можна було потім попірнати з корабля, освіжитись. А отже лише якщо вмієте плавати ( там глибоко), тому врахуйте - візьміть щось перевдягтись та рушник. Ну і звісно, на цьому кораблику обгорите мега швидко - тому крем для засмаги вам в поміч)))
13. Медина. Стара частина міста оточена муром. Цікаво. Своєрідно. Трохим брудно, але раджу абстрагуватися - ви в Африці. Багато крамничок, колоритних місцевих.
14. Місцевий базар. Моментами видовище не для слабаків ( коли рубають курей наприклад), і запашок там такий шо ууух, АЛЕ! Колоритно, цікаво,і  ви точно таке не щодня бачите. Коли ми були був якраз сезон опунцій (назвемо це їстівним кактусом) - рожеві, жовті, зелені, оранжеві. Смачно, своєрідно, але треба попросити щоб вам відразу провели майстерклас по тому, як правильно почистити і розрізати плід, бо вони мають купу дрібних голочок. Ціни не є низькі, але і не високі. На диво дорогі курячі яйця.
15. Карфаген. Як на мене - це як мастхев в такій подорожі. Отож по порядку: якщо вас четверо, спокійно їдьте і беріть таксі, якшо двоє - не дуже вигідно, але всеодно ліпше ніж автобусом. Ми виїхали поїздом в 6.30 з вокзалу м. Монастір до столиці, м.Туніс, білет коштує 12.250 в перший клас і 9.200 в другий (за 1$ дають 2.400 динара), в 9.05 приїхали. Пішли в інфоцентр на вокзалі, взяли карти. Далі найшли таксі (якшо ви з візочком, то шукайте седан, бо в більшості хетчбеків багажники мегамалі..) - тут як повезе, хтось з лічильником, хтось баригує. Таксисти морозились трохи, бо нас було 5 (Марусю теж рахували, і всі убалтували взяти 2 машини). В результаті найшла хлопчину на тойоті, який "ні бе ні ме" англійською, але він нас повіз по маршруту "вокзал - амфітеатр - терми Антонія - музей на руїнах і катедра - Сіді бу Саїд - вокзал" і взяв за все 100 динарів (по часу з 9.50 до 14.30) - впринципі можна було дешевше шукати, але з малою і коляскою то було трохи в напряг... Взявши квиток за 10 динарів ви можете відвідати кілька музеїв, що вигідно, ми ще й двічі натрапляли на групу з російськомовним гідом, то ше й трохи цікавого почули. В музеях багато експонатів античності, мозайки, дуже гарно, красиві краєвиди.


 Селище Сіді бу Саїд - чимось подібне на Санторіні і Грецію в цілому, варте уваги однозначно. Обов'язково дійдіть до панорамного майданчика, звідти відкриється неймовірний краєвид!
Врахуйте, що в містечку відразу зрозуміють, що ви туристи, і якщо немає цінників - то ціну придумають "зі стелі", щоб заробити зайву копійку.
В гіда екскурсія коштує 40$,себто орієньовно 96.200 динарів, нам же обійшлося в 238 на чотирьох і Марусю(в гіда дитина від 2 до 12 років 20$, тобто 42 динари), і маршрут той самий, але нема прогулянки містом. Потяг назад в 17.15,в Монастирі в 20.00 - тобто повноцінний насичений день.
Потягом їхати не страшно,навіть цікаво, їде швиденько і комфортно, працює кондиціонер, проїжджає повз озера де живуть фламінго, дуже гарно. Їдучи можна побачити чим живе Туніс і місцеві мешканці, і вкотре порадіти,як нам пощастило, бо всетаки Африка є Африка.

16.Туніс - одноіменна столиця найменшої арабської країни північної Африки, от тільки африканського в тому місті не так і багато... Місто нагадує занедбаний Париж. Так так, типова французька архітектура в центральній частині міста збиває з пантелику. Вузенькі вулички і широкі проспекти, хаотичний рух водіїв без дотримання ПДР, 90% відвідувачів кафе - чоловіки, багато сміття на асфальті, дороге пиво і дешева кава, майже всі знають французьку і мало хто англійську, але домовитися можна про все. Я не впевнена, чи хотіла б я ще раз приїхати в це місто, але побувати тут треба обов'язково, бо воно дуже інакше ніж менші міста, які мають більш традиційну архітектуру. А на фото католицький собор святого Вінсента розташований навпроти входу в Медину.
17. На сувенір можна привезти місцеву версію "Нутелли" в пластикових відерках - смачно до млинців чи гріночок. Везуть каву (специфічна), спеції.
18. Марусі дуже сподобалось, і коли десь потім випадково натрапила на відео  в ютубі про наш готель - тілшилась "я там була" і казала що хоче ще .
Звісно, Туреччина і Єгипет інші, але я не можу сказати що Туніс гірший. Він своєрідний і вартий уваги, навіть якщо лиш раз, та все ж - це буде не лише нова країна до списку, а й купа вражень))
Цього року ціни можуть бути вищі, але не суттєво + залежить від обраного регіону, класу готеля та пори сезону. Думайте і не бійтесь! І тримайте ще трохи фото з цієї дещо незвичної нам, але такої своєрідної країни!
 І ще трохи пейзажів з відвідин Карфагену - кольори які не потребують фотошопу!
а це панорами сучасного міста, вид на яке відкривається з тисячолітніх руїн Картажу.
 І часом варто дивитися через рожеві окуляри - якщо прискіпливо шукати недоліки, то ви їх знайдете всюди, але кому від цього стане легше??? Гарних вам відпусток! Матимете питання - пишіть)

Немає коментарів:

Дописати коментар