About Me :)

Моє фото

У вільний час веду блог, трохи фотогарфую, пишу, печу тортики на замовлення. Люблю придумувати щось нове. Люблю подорожувати та фотографувати. Люблю гладити кота і прикрашати ялинку,  пекти кекси і фруктові тарти, хорошу їжу і фуд-фото, спати на кольоровій постелі, їсти груші і холодець,  купувати взуття і вишукувати якісь прикольні речі на "секонді". Колекціоную ведмедиків. Люблю затишні кав'ярні. Не люблю горіхи і брехунів,  прокидатись коли за вікном ще темно. Не люблю шпильки і міні-спідниці. Хочу скупатись в океані, перезимувати в теплих краях, потрапити до Кейкенгофу, навчитися готувати фаршировану рибу, бути уважнішою і не стати на старості товстою :)

8 липня 2016 р.

Як ми з Марусею подорожували. Туреччина

 
Приблизно місяць тому ми повернулися з моря, і лише зараз випала нагоді сісти і написати, бо сезон відпусток триває, і напевне мій досвід комусь пригодится. Про наші з Марусею попередні подорожі можна почитати в блозі - ми були в Кракові, в Празі, Вроцлаві, Ланцуті, Києві. Їздили в Карпати неодноразова ( про то буде наступний пост). Є ще десятки подорожей попутками з блаблакару на Рівненщину, але про них я окремо колись напишу, бо то трохи інша тема.
Так от. Мала має досвід їзди потягом різного типу і різної тривалості подорожі, авто, автобусом, а тепер до списку додався ще й літак. Зазнаюся, коли ми їхали ніч з Вроцлава до Львова при -21 за вікном без опалення в салоні протягом 13 годин я переживала більше, напевне все таки в порівнянні пізнається, бо переліт був у порівнянні так, квіточки...
У Туреччину, якщо ви обрали для відпочинку Анталійське узбережжя, летіти приблизно дві з половиною години. Реєстрація починаєтсья за 2 години до вильоту, ну і по прильоту, поки паспортний контроль пройдете, поки багаж заберете це ще хвилин 40, ну і дорога до готелю - то як пощастить і який курорт оберете - від 20 хвилин до 3 годин (якщо трансфер автобус, а ваш готель останній - то поки всіх не розвезуть...). Ми в Туреччині відпочивали в різних регіонах, тому з Марусею вирішили поїхати в селище Чолакли, що відноситься до туристичної зони Сіде. Обрали цей район через чудові піщані пляжі, гарну набережну, де можна гуляти з візочком, ну і ця частина найбільше облюбована європейцями, особливо німцями. Хочу ще дещо сказати про відпочинок в Туреччині - ходить в народі така популярна тЄма, що найкраще для дітей в Кемері, бо тиму там повітря цілюще. То все чьос і байки чистої води. Щоб ви розуміли, обираючи відпочинок в квітні-початку червня повітря буде свіже і цілюще всюди, де багато рослинності, далі до середини вересня буде скаженний сонцепьок і градусів 40-45 вище нуля, а з середини вересня до середини жовтня буде як в Криму в серпні - не жарко, але все буде вигорівше, і навіть якщо готель поливатиме свої газони то надто не допоможе. Взагалі, з дітьми найкраще їхати на початку сезону. Море було 22-23' що не так і мало, повітря насичене йодом, все цвіте і буяє. А щодо Кемеру - якщо доходи дозволяють і ви маєте змогу поїхати в фешенебельний готель - їдьте всюди, якщо ж шуккаєте золоту середину, то в Кемері за ті ж гроші будуть гірші умови, зате гори з балкона буде видно. І не забувайте про пляжі - в Кемері галька, треба гумові капці мати, в Аланьї - насипні пляжі, а отже після шторму будуть виглядати бетонні брили, а отже високі шанси поранити ногу ( ми таке теж мали, на жаль),  Белек - класний, але відносно дорожчий, Сіде - гарні піщані пляжі, як я напевне вже казала. Ми в Кемері були, повертатися не хочемо. В Аланію теж не тягне, до того ж туди найдалі їхати, Белек нам цьогоріч був задорогий, бо ми хотіли на 12 днів, а в Сіде ми поїхали з задоволенням.
Але повернуся до польоту.
Діти до 2 років летять на руках у мами-тата без окремого місця, оплата приблизно 60 доларів. Завдяки дитині можна в сумці провезти що хочеш - пляшечки, їжу, водичку і т.п. Оскільки чартери тепер не годують, то треба вести свої канапки. Хоча, Azur Air по дорозі туди давав канапки і кекси, чай-каву, сік і воду. По дорозі назад роздавали дітям розмальовки і кольорові олівці... Так от, ми брали візок-прогулянку, з якою розсталися аж перед входом в салон, а по прильоту при виході нам відразу подали візок назад.
В аеропорту Маруся двіжувала, нюхала парфуми в дьютіфрі, приставала до дівчат, що сиділи біля нас - словом все окі.
В літаку як по команді на взльоті вчепилася в цицьку, потім поспала, потім подвіжувала, а на посадці теж присмокталася. В салоні було багато дітей, багато хто плакав чи нив, Маруся була тиха. Її особливо не цікавила картинка за вікном, тому місце А ми віддали тату. Зі Львова нас проводжав дощик і хмари..

 Понад хмарами кожного польоту картинка однакова - ідеальна білизна хмар і ультрамарин неба...
 Коли літак знижується, відчуваєш себе камерою гугл-мапс))) Суша виглядає іграшково, а величезні об'єкти - сірниковими коробочками.
По дорозі назад взагалі проспала всю дорогу ( бо в дома в такий час спить). Ще зазначу, ми їхали 5ро - Маруся, я , чоловік, моя мама і її подруга, ми надіялися що вдастся лишати малу саму з ними, але не вийшло, цицька наше всьо... Але все ж таки якщо летите з малою дитиною - краще ще когось в компанію брати, буде легше, бо і поплавати захочете, і прогулятися. Взагалі політ пройшов легко, схоже, Маруся навіть не здогадалася що то було. Зі Львова летіли - почався дощ, приземлилися в літо, спеку і квітучі олеандри.
По прильоту стандартні процедури і довге очікування багажу. За відсутності російських туристів, а отже і значної кількості чартерів з РФ аеропорт реально був пустим... Перед нами прилетів рейс з Дортиунду, здається, на момент забирання багажу ми були одні.. Зате не було черг на паспортний контроль, і всі процедури пройшли швиденько. Назад було більш людно.
 В готель ми їхали близько години часу. Якби не планові зупинки з придорожніми кафе та магазином, що віднедавна в "Анексу" є нормою, доїхали б ми значно швидше...
 Дороги в Туреччині звісно хороші.  Я б сказала дуже хороші...  От тільки турецькі водії ганяють як скажені, схоже, що ПДР у них це так, чисто формальність...
Щодо готелю. Обирали клубного типу HV з теритторією, де можна погуляти з дитиною. Малюки в Туреччині відпочивають безкоштовно. Якщо пам'ять не підводить, за двох дорослих ми платили 850$ за 11 ночей/12днів.
 Club Sidelya HV-2 був приємним сюрпризом - маємо уявлення про різні готелі в різних країнах, тут же було чудове поєднання ціни та якості - свіжовідремонтовані номери, дійсно хороше харчування, щоденна заміна рушників та постелі, квітуча територія, яку щодня поливали, тиша та спокій ( ну ми за тим їхали)) ), 4 басейни, привітний персонал, багато зелені та завжди підстрижені газони. Марусі сподобалося)
Було 4 басейни - оць цей спортивний, біля якого ми і лежали, бо там було тихо, басейн з пулбаром на наступному фото (там було віно шумно і накурено), а ще - басейн з двома доволі пристойними гірками і дитячий, але біля нього була тінь і прохолодна вода, тому ми там були лише раз.
 А це - фрагмент ресторану  і вид з вікна.
 Оця дівчина - кондитер творець всієї тої смакоти... Зважаючи на європейську публіку основна маса десертів була якраз європейська, хоч традиційні турецькі солодощі були теж смачні і не надто солодкі (пахлава з фісташками особливий ням, певне я і мамина коліжанка наїлися їх на рік вперед )) )
 Не зважаючи на не надто фруктовий травень фрукти були, Маруся полюбила абрикоси)
Доволі непоганий дитячий майданчик з гірками, гойдалками, все чистеньке і ціле, є дитяча кісната, але Маруся ще замала - діток брали з 2-3 років... Але то її не надто засмучувало - їй вистачало своїх розваг. Доречі, майданчик розташований так, що не чути шуму з басейну та бару, тому можна спокійно побавитися з дитиною.
 До моря - 5 хв ходи, можна було їздити шатлбасом, але нас прогулянка не напрягала. Якщо шукатимете на карті то це поруч з комплексом  Kamelia.
 По дорозі - поліцейський відділок, обсажений "ротиками", та альтанка де працівники поліції пили чай, курили, теревенили, ну і їхній міні-город, певне закуску собі на осінь вирощують))
Повертаючись до готелю. На території нашого готелю були триповерхові корпуси, в нас була кімната на першому поверсі, в мами - на третьому. Коли ми приїхали номери  вже були готові. На рецепції не знають англійської. Лише турецька та німецька, бо з відпочиваючих 95% німці. Хоча, з іншого боку, це добре, бо харчування було адаптоване під європейські шлунки, а це нам з Марусею було на руку.
В номері ми мали дитяче ліжко, але спали всі разом на великому. Ще був диван, але ми ним не користувалися. Щодо харчування малої.
 Брали молоко в ресторані без проблем в любий час, окремо дитячого меню не було, але були тушковані овочі і мясо, мясо, овочі  і риба з грилю, тож було що вибрати. Також я брала з дому 10 баночок "Агуші" і пюрешки типу "Чудо-чадо", але дитина надала перевагу грудному молоку, та й не схудла за період відпочинку:) Додам, що на момент поїздки Марусі було 1.4 (відпочинок був з 13 по 24 травня). В ресторані було багато дитячих крісел, малій вони подобалися. А ще їй подобалися абрикоси і макарони. І айран.
 (тільки не лякайтеся мене ненамальованої :) )
Море. Маруся аж визжала від захвату, хоча й в піску бавитися їй подобалося. Але хвилі і багато води справили на неї враження. Шкода, що не вдалося то зазняти на відео.
Там же почали ходити без памперсів та робити свої справи на унітаз. По приїзду дитина признала горщик і вже можу похвалитися, що ми витрачаємо лише 1 памперс і той на ніч, і той часто лишаєтсья сухим. От)))
З дому брали відерко, грабельки-лопатки, пасочки. Звісно, що можна було і там куити, але при нинішньмоу курсі простіше з дому взяти... Не зайвим виявився і пледик - мала спала на пляжі, часом треба було прикрити чи під голову постелити. Взагалі не знаю чому частина людей кіпішує щодо такого відпочинку з дітьми - чого? Повітря свіже, море шумить, прибирати-готувати не треба, дитяча анімація працює. Акліматизація? Ну не знаю, в Марусі обійшлося без рвоти, соплів, поносів і іншої бяки.
Щодо одягу. Набрали малій багато зайвого - вона виявилася не таким вже і пацЯм. Взагалі найзручніше брати кілька пар шортів і штанців  та майки-футболки. Ну Маруся як маленька леді кожного разу йшла на вечерю в новому платтячку, яке відразу успішно було чимось вимащене. Футболки на сніданках та обіду чомусь не забруднювала((( Я брала 4 пари босоніжок і крокси. Реально вистачило б одних. Крокси вона там носити не хотіла - майже весь час була боса. От трохи look of the day від Зайця))
 Дозвілля організовували собі самі - гуляли, ходили давитися на черепах в Евренсекі (минулого рахзу їх було багато, а цього разу певне попали на час коли вони спали). Прогулялися до готелю де відпочивали минулого разу. Променад на набережній цьому добре сприяв.
Всюди буйно цвіли олеандри (хоча ця рослина отруйна, доречі), воно й не дивно - вся рослинність на променаді постійно поливалася, підстригалася, словом все було доглянуте. А ще там ворони люблюять позувати. І коти. Їх багато. Голодних мало - майже всюди є cat's cafes - хатки або мінібудки з поїлками і кормушками,в одному з таких будиночків взагалі спала кицька зі ще сліпими кошенятами. Марусі коти сподобалися. Щоправда вона котам, особливо готельній киці, яка тусувалася на рецепції, щось не дуже сподобалася - після першого знайомства вона від малої постійно тікала тільки зачувши її радісний писк.
Навіть в недешевих готелях комплексу "Камалія" котяри себе почувають прекрасно, як господарі.
За час перебування їздили в старе Сіде маршруткою (2$ з особи), оскільки людей мало - з коляскою труднощів не виникло. На екскурсії не їздили, бо впринципі все бачили, хоча зазивали з турагенств казали що і з візком проблем би не було))
 В Сіде все як і колись - щоправда з'явилися дерев'яні настили, по яких було зручно їхати візочком. Кому цікава інфа про дану "достопрімєчятєльность" - гугліть, читайте, впринципі цікаво для прогулянок. А в цілому - типові залишки античної архітектури.
Саме містечко мені чимось нагадує болгарський Несебр - будиночки з каменю та дерева під черепичними дахами (так я і не написала в блозі про болгарські мандри...), що ведуть до води, набережна з купою кнайпочок та магазинчиків, багато типових сувенірів, щоправда цьогоріч мало покупців, а через курс валют не надто приємливі ціни.
Хто не в кусі - на даху власники сушать баклажани та болгарький перець, аби в несезон їх приварити, нафарширувати і зготувати страв чимось подібну на наші голубці. Всюди продають багато спецій, але я не бачила щоб їх хтось купував...
А ось - візитівка старого Сіде - колони храму Аполона, які частково відреставровані і тепер окраа всіх листівок і магнітів на пам'ять про відвідини цього містечка.
На набережній торгують горішками, морозивом та фрешами, всюди багато туристів (колись було набагато більще, щоправда),  стоять прогулянкові кораблики, обстановка сприяє релаксу і відпочинку... Але реально достатньо півдня, аби погуляти і подивитися цікаві місця.
Цього разу вирішила не купувати магнітів чи іншого хламу, а спрезентувала Марусі на виріст сережки ( а поки їх поношу сама :) ). Доречі, в магазинчиках в Сіде ціни менші ніж при готелях чи "фабриках", куди возять туристів готельні гіди. Звісно, що треба торгуватися, притому відразу в половину.
Також поруч з нашим готелем був гарний пальмовий гайок. Ми все хотіли туди підти погуляти, позбирати насіння з квітів, пофотографуватися, підійти ближче до руїн, які виднілися в зарослях трави. Виявилося, то кемпінг, і просто так там ходити не можна. Тьотя-поліцейська нас культурно попросила покинути територію, бо типу ходити там можуть тільки клієнти кемпінгу. І хоч людей там і не було, один поліцейським там чергував цілодобово. Але те, що там чистенько і охайно то факт...
Взагалі, Марусі дуже подобалося розглядати і нюхати квіточки, а їх там було чимало. Істерики нас оминули, єдине, постійно рвалася десь іти гуляти.
З персонального ритму її поїздка не вибила, по приїзду нічого не змінилося.
Взагалі, як на мене, чим менша дитина - тим легше в поїздці, хоча певне раз на раз не приходиться... Ми вже плануємо наступну подорож на осінь, щоб встигнути до 2х років ( з 2х років треба практично повністю оплачувати переліт, часом ще й 50% від вартості готелю...). Якби комусь було щось цікаво по відпочинку в Туреччині з дітьми чи перельоті - питайте в коментарях)) А щодо готелю - часто можна знайти щось непопулярне серед наших турагенств, але в гарну якість.
Скажу одне - просто не кіпішуйте перед польотом - діти відчувають хвилювання, настройтеся що все буде ок і все так і буде!
п.с.Назад вилітали дуже рано, хоча політ пройшов легко.
По прильоту нас вже зустрічало тепле літо, рідні краєвиди і відсутність вдома гарячої води...

3 коментарі:

  1. Ого, який детальний звіт про відпочинок! Дякую, дуже корисно і цікаво. І фотки гарні!

    ВідповістиВидалити
  2. Така цікава розповідь, і фото чудові! Маруся-мандрівниця скоро відвідає все найцікавіше в світі!:)

    ВідповістиВидалити
  3. Полюбляю відпочивати в Турції у жовтні, аж до кінця місяця (залежить від розкладу чартерних рейсів, а так добре було б і в листопаді). Море в самому кінці жовтня "охололо" до 23С. А трава росла свіжа і зелена, як і пекучого літа не було ! Не знаю, як туркам таке вдається!!!

    ВідповістиВидалити