About Me :)

Моє фото

У вільний час веду блог, трохи фотогарфую, пишу, печу тортики на замовлення. Люблю придумувати щось нове. Люблю подорожувати та фотографувати. Люблю гладити кота і прикрашати ялинку,  пекти кекси і фруктові тарти, хорошу їжу і фуд-фото, спати на кольоровій постелі, їсти груші і холодець,  купувати взуття і вишукувати якісь прикольні речі на "секонді". Колекціоную ведмедиків. Люблю затишні кав'ярні. Не люблю горіхи і брехунів,  прокидатись коли за вікном ще темно. Не люблю шпильки і міні-спідниці. Хочу скупатись в океані, перезимувати в теплих краях, потрапити до Кейкенгофу, навчитися готувати фаршировану рибу, бути уважнішою і не стати на старості товстою :)

4 квітня 2016 р.

Yes, No, May be, або чи варто повторювати візит?

Ну що, давненько не було дописів по тегу  "місця" - про цікаві заклади Львова. Якось так сталося, що всі, де я була останнім часом не дуже хотілося описувати - і не знаю в чому справа - чи я стала вимоглива, чи критеріїв побільшало, чи навчилася розрізняти те, за що варто платити, а за що ні, та і фактор Марусі тепер вирішальний...

Взагалі, купа закладів про які я писала раніше... померли. Саме так, вони просто зникли з гастрономічної мапи міста, вступивши місце новим, які теж не довго протрималися, що було навіть дуже логічним, судячи з їхніх меню та політики діяльності, але не будемо про сумне.
Але також не можна у блозі лише хвалити, або чекати і ходити в заклад до того моменту, як він сподобається - перше враження завжди перше, а отже без впливу різних факторів. Тому сьогодні хочу розказати по два заклади. Я не можу сказати, що я від них в захваті лишилася, але і не можу сказати, що більше туди не піду. Обидва заклади відносно нові, ще не дуже популярні, але що можу сказати точно - в обох чудовий персонал, і якби не уважність персоналу та клієнтоорієнтованість - я б їх теж додала в свій "чорний" список...
 Почну з ресторанчику "Фляшка Кляйна", що на початку Вірменської. Красиво реставрований фасад зі скромною вивіскою - це вееелмичезний "+" власникам, адже коли все в кращих львівських традиціях без неонів і іншої пластикової гадості - це вже щось. Були там орієнтовно місяць тому з Марусею - шукали тихе, спокійне місце для дружніх розмов. Власне ця кнайпа чудово для такого пасує, принаймні вдень, ми були в суботу по обіді. Є три сходинки знадвору і три всередині. Візочок ми занесли без проблем, всередині вдосталь місця біля столиків, аби "припаркуватися" де зручно, при цьому не заважаючи руху.
 Коли ми прийшли - був зайнятий лише один столик, як виходили - 5 чи 6, основні відвідувачі - туристи. які прийшли по наводці з соцмереж на смачний борщ (щодо борщу - не пробувала, але вже багато схвальних відгуків чула, що тут його готують смачно і за привабливу ціну).
Повертаючись до приміщення - цікаво декорований шинквас, відреставровані стільці, багато цікавих дрібниць. Мало пилозбірників :) Щодо персоналу - привітний, працює в кращих традиціях - мені дуже подобаєтсья, коли при подачі страви називають що принесли, обов'язково бажають смачного, навіть якщо підходять до столика кілька разів, не забувають посміхатися. Тут з цим все гаразд.
 Їжа. Для тих, кому лінь зайти - є екземпляр меню на вході, ми власне глянули, пораділи цінам і зайшли. Асортимент достатній, вказані інгридієнти. Ми зупинилися на двох салатах, пиві на гріночках до пива. От чесно - над кухнею і виглядом страв здалося б попрацювати...  Я їла середземноморський салат  (той, що посередині - за якість фото вибачайте, гарний столик біля вікна з добрим світлом був зайнятий).
Той салат нагадав мені помилку всіх "грецьких" салатів нашшого міста і не тільки - в середземноморських країнах НІКОЛИ не кришать сир (фету чи бринзу), його кладуть зверху окремим шматочком, щоб клієнту було видно, що сир відрізали від головки спеціально для нього, щойно і свіжий. В нас же, це завжди покришено, дрібно порізано, і тому виглядає якось не надто... В салаті був потиснутий часник  - але його ніхто не вимішав. Заправка для салату робиться в окремому посуді,де змішують всі рідкі інгридієнти, додають товчений часник, чи товчен6і горіхи (як в грузинській заправці), чи насіння кунжуту чи ще чогось на власний смак, вимішують, і тільки тоді додають до інгридієнтів. Словом, поєднання смачне, але якесь не доведене до пуття((
Макс замовив салат з грильованою куркою. Ех... Коли мова йде про салатний мікс - завжди думаєш про мікс різних салатів (листя) з кисленькою олійно-лимонною заправкою, тут же був огірок, помідор, цибуля, кедрові горішки (навіщо? для кошторису? коли салат заправлений олією і всі інгридієнти слизькі - горішки на тарілці лишаються, і виделкою їх не збереш...) і курка. Якби салат називався "салат з курки, огірків і помідорів" - тог було б правдивіше... Чому б не зробити подушку з зелені та овочів, а зверху/збоку покласти курочку? Максу не сподобалося..
Гріночки з сиром. Еммм.. Це був просто підсушений в тостері бородинський хліб, до якого йшов часниковий соус..
 Пили пиво. Не розбавлене)) Словом, якщо б попрацювати над меню - було б круто. Я не впевнена, чи прийду сюди ще, але відносно невисокі ціни (не факт, чи так буде довго) і персонал схиляють до повторення візиту. Було б цікаво спробувати інші страви в меню - можливо мені просто не пощастило і кухар був не в гуморі?
 Заклад номер два - №44 Tart Flambe & Bar, що на пл. Ринок, 44 по сусідству з "Атлясом" - ще молодший. Класичні тарти у вітринах і милий дизайн при вході аж ніяк не приведуть вас в милу кондитерську, а спустившись по сходах вниз - ви потрапите в коктейль-бар з симпатичним дизайном, де є два зали і достатньо місця. Звісно, що я була з Марусею))) Візочок  залишили зверху, а самі пішли бухати поспілкуватися з Максом вниз.
 Коли спускатиметеся старими сходами донизу - то зауважите, що стіна прозора, аби не було темно, та й виглядає це ефектно. В першому залі - довгий стіл-стійка зі стільцями, та власне шинквас, у другому - 3 столики, диванчики та крісла, себто кожен стіл на 4-5 осіб.
 Заклад, здається, певне мав би нагадувати колишню "Атмосферу" - підземний бар-клуб з розмаїттям коктейлів, де тепер "Купіца", але не нагадує. В меню - різний алкоголь, два салати, кілька тартів, здається ще щось, але так мінімально. Є кава і її основні варіації. Офіціантка зразу запитала чи ми хочемо овочеві страви, чи можна і з м'ясом, все розказала, була дуже привітна. Взагалі, в даному закладі персонал - один з позитивних моментів.
Перечитавши все меню та, напевне, замучивши дівчинку з маленьким тату на зап'ястку яка намагалася нічого не упустити, ми таки надумали -  взяли "Тарт фламбе", нісуаз, пиво та "Текіласанрайз". Симпатична подача самих приборів - так модерново, у порівнянні зі старими елементами декору..
 Тарт виявився не зовсім тартом -   з одного боку це зовсім не тарт, з іншого - частково те, що мало б бути. Ну тобто від звичного тарту тут не буде ні тіста, ні начинки, ні круглої форми, але той же таки тарт "фламбе", що родом з північно-східної частини Франції, він же палаючий, бо має подаватися дуже гарячим, готують саме на тонкому тісті. Засервірований традиційно, на пергаменті та дошці. Коротше кажучи, якщо ви не цікавитесь глибше кулінарією та кулінарними традиціями, вам цю страву не зрозуміти, але в будь якому випадку, це хороша закуска до пива або білого вина. Пиво добре.
  Мій коктейль. Ну це не зовсім класична "текіласанрайз" - ні по кольору, ні по смаку. Не впевнена  чи були там класичні пропорції інгридієнтів (текіла (45 мл), гренадін (15 мл) та помаранчевий сік (90), було смачно, але апельсинової нотки не було взагалі. Та й по міцності текіла не відчувалась. Про те, що колір був взагалі не як в класиці - то це видно з фото. Я такого не люблю, якщо чесно - чому б не написати, що це імпровізації на тему відомого кокейлю? Доречі, коктельна карта не має зазначеного об'єму напоїв та розмежування на "шоти" та "лонги"... Хоча ті ж таки відгуки в соц.мережах стверджують, що там мали б бути класні коктейлі. Можливо, іншим разом спробую, хоча ціни, до речі, від 79 грн, що не є мало, з одного боку, і цілком логічно відносну курсу валют з іншого....
 Мій салат.  Я спершу хотіла теплий, але офіціантка порадила взяти нісуаз. На ньому і зупинилися. Салат виявився не зовсім "нісуазом", бо мав у складі і різану варену картоплю, і шпарагівку, і дві маслинки, що для даної страви не є нормою, бо овочі додаються лише свіжі, з заправкою з олії та лимонного соку чи винного оцту. Мій салат був м'яко кажучи перчений, і конкретно так посолений. Якщо чесно, то він мені не сподобався...
 Марусі зате сподобалося діставати лід з мого коктейлю))) Звісно, це не місце для походів з такими дрібними дітьми, але коли ми були - ми нікому не заважали,тому якщо ви вдень захочете випити щось смачне - можете сміло заходити і з мацьопами)) Але для діток варто взяти з собою щось, або ж замовити їхні морси власного виробництва.
 Словом, я не впевнена, чи прийду сюди ще, хоча просто поспілкуватися за кавою тут ідеально - без зайвих перехожих, шуму міста і зв'язку (принаймні мій "лайф" на телефоні пішов спати:) ).  Я не кажу, що заклад поганий - може просто так зорі так зійшлися, але запивали ми то всьо кавою вже в іншому місці... Можливо десь-колись, коли оновиться меню та буде відповідний настрій і ми зайдемо - всетаки це лише їхній початок і на помилках вчаться...

5 коментарів:

  1. Як завжди - цікаво і пізнавально. Гарні фото)))

    ВідповістиВидалити
  2. Наступного разу коли зберусь до Львова подзвоню тобі дізнатися куди мені йти:) а у Танте Софі ти ще не була? цікаво твій відгук:)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. все хочу, але ніяк місця немає... думаю, скоро зберуся, бо маю з колєгою одну традицію кафешну, то цього року може вона там буде продовжуватися))

      Видалити
  3. Дякую за такі корисні рецензії. Для не-львів'янки, яка іноді там буває, особливо корисно.
    Я, до речі, теж була переконана, що шпаргівка - це a must в "Нісуазі".

    ВідповістиВидалити
  4. Надя, колись я прийшла у Твій блог випадково і потрапила якраз на рецензію на кафе. І стала регулярно з Тобою ходити у гості, гуляти по місті. Сьогодні знову пошукала схожий пост.
    Значно змінилося написання. Не стало менш цікаво ;-) Ти стала більш професійно оцінювати ситуацію, страви, атмосферу та чітко виражати свої думки, аргументувати. Супер! Як ресторанний критик, уважний, прискіпливий, але справедливий професіонал! ;-)

    ВідповістиВидалити