About Me :)

Моє фото

У вільний час веду блог, трохи фотогарфую, пишу, печу тортики на замовлення. Люблю придумувати щось нове. Люблю подорожувати та фотографувати. Люблю гладити кота і прикрашати ялинку,  пекти кекси і фруктові тарти, хорошу їжу і фуд-фото, спати на кольоровій постелі, їсти груші і холодець,  купувати взуття і вишукувати якісь прикольні речі на "секонді". Колекціоную ведмедиків. Люблю затишні кав'ярні. Не люблю горіхи і брехунів,  прокидатись коли за вікном ще темно. Не люблю шпильки і міні-спідниці. Хочу скупатись в океані, перезимувати в теплих краях, потрапити до Кейкенгофу, навчитися готувати фаршировану рибу, бути уважнішою і не стати на старості товстою :)

11 лютого 2016 р.

Як ми з Марусею подорожували. Частина 1. Краків

Вітання всім у Новомі році! Нехай вогняна мавпа принесе вам багато радості, позитиву, доброго настрою та шалених пригод. Власне про пригоди і буде в цьому та наступному дописі (взагалі то цей допис мав бути першим, але поки я розібрала завали фото, процес помітно "пригальмував".
Хто не в курсі, я дуже люблю мандрівки - близькі і далекі, свої та іноземні. Маруся отримала свій перший паспорт та дворічну візу, а отже, ми втрьох поїхали на імпровізовані новорічні вакації до Польщі. 

Взагалі то, можна сказати, що Маруся вже була закордоном - зовсім маленькою 5ти тижневою квасолькою в животі вона побувала  в Болгарії (Сонячний берег) та турецькому Стамбулі, а в кінці 5 місяця вагітності ми знов два тижні плюскалися в Чорному морі на болгарських Золотих пісках і гуляли вересневим Стамбулом та плавали по Босфору. 
Але повертаючись до поїздки: так склалося, що у Вроцлаві живуть наші друзі, Діма та Оля, ми там раніше не були, а отже вирішили зустріти новий рік саме там. Але їхати напряму було б нецікаво, отож, попередньо знайшовши машинку на blablacar.com ми 27 грудня виїхали зранку до Кракова. Хто не знає що це -це сайт, де ти знаходиш попутку і маєш змогу подорожувати дешевше/швидше/зручніше, ми з Марусею так постійно їздимо від її двомісячного віку. Тут певне скажуть, що я мама-монстр,  бо їжджу з незнайомцями, але в Європі цей сервіс дуже популярний, і наша молодь мало-помалу адаптує і старше покоління до таких мандрівок.
Початком подорожі ми не випадково обрали неділю - сподівалися на менші черги на кордоні та вільнішу дорогу. Впринципі, не прогадали.
Отож, пан Богдан, який нас віз, виявився нашим сусідом, тому забрав нас з-під будинку. Оскільки він тато зі стажем, то мав автокрісло для найменших, тож Марусенція їхала на свому троні. Щоправда часом сердилася, бо не звикла сидіти окремо, але в цілому виїхавши з дому в 8.30 ранку в 14.30 по польському часу вже вивчала нашу кімнату в хостелі. Щоб зорієнтувати вас - дорога на трьох до Кракова обійшлася в 700 грн.
Щодо перетину кордону - вперше за історію мандрівок нас просили показати наявні кошти, питали ціль поїздки, і навіть дивилися на багаж (щоправда не відкриваючи сумок) - схоже, що в митника просто був специфічний настрій. Варто пам'ятати, що якщо ви їдете з малявкою одні, себто без тата чи мами - не забудьте нотаріально звірену заяву-дозвіл на перетин кордону. Краще утрясти такі питання до поїздки і не псути потім собі настрій. Оскільки ми їхали в повному складі - єдиними потрібними на кордоні були паспорти і власне гроші. 
Нам пощастило, нас довезли "під двері" - хостел знаходився по дорозі і нам не довелося тратитися на громадський транспорт. Взагалі, щодо цін на громадський транспорт у КРакові не підкажу - всюди пересувалися пішки. 
В Кракові ми ночували в Moon Hostel New у старому кварталі Казімєж. Можливо вид з вікна не найліпший, але до площі ринок - 20 хвилин повільним кроком, а без малої в рюкзаку і швидше, 40 хв повільною ходою пішки до автовокзалу, поруч багато кафе та магазинчиків, а ще - Казімєж - старий єврейський квартал, який був окремим містечком - зі своїм Ринком, ратушею та великою кількістю старовинних храмів та пам'яток архітектури - фото будуть нижче.
Ми обрали собі двомісний номер з окремим санвузлом (вигляд хостелу повністю відповідає фото на їхньому сайті та на букінгу). В новорічні свята це задоволення обійшлося в 99 злотих за всіх, зазвичай це дешевше. В хостелі була гарно обладнана кухня з повним кухонним начинням, але оскільки ми вечеряли у друзів, то там хіба поснідали - чай і кава додається. Маю підозру, що вони і дитячі ліжечка мають, бо питали чи нам щось потрібно для дитини, але ми спали всі разом, тому вирішили не заморочуватися і відмовилися.
Трішки перепочивши в номері ми пішли гуляти вечірнім містом. 
Бічні вулички від Ринку теж сяють, але зважаючи на плюсову температуру.. Ех, про що казати...
Центральна площа як і у багатьох інших містах перетворилася на різдвяний ярмарок, а з іншого боку Сукєнніц - сцена де мав проводитись концерт в новорічну ніч. Відразу пішли на автовокзал по білети до Вроцлава.
Автовокзал знаходиться поруч з з.д. вокзалом і поруч з "Галереєю Краковською", яка в свою чергу не так і далеко від центру.  Я не фанат шопінгу в таких ТЦ, але перейтися і поспостерігати за людьми люблю. Недолік - через близкість транспортних об'єктів, багато відвідувачів з валізами на коліщатах, які торохтять. Напряжно так...
 Але декори , хоч і традиційні для ТЦ, але красиві.
Знадвору теж святково навколо.
Погулявши центром поїхали до друзів на вечерю. Тож в неділю у нас була прогулянка нічним містом, а в понеділок вже вдень.
 Хоч розрахункова година в хостелі 11.00, ми пішли скорше, поснідавши (ввечері купили в супермаркеті все, що нам потрібно було для сніданку), залишили свої речі в їхній камері схову.
Ціни в краківських супермаркетах як і в нас, тож якщо готуватимете самотужки - бюджет буде нескладно розрахувати. Ціни в кафе - трохи вище наших, але терпимо. Ми в кафе хіба обідали в понеділок. Оскільки ми всюди з малечею - доводилося суміщати прогулянки надворі з перебуванням в приміщенні, ну а в обід - з наявністю дитячого крсіелка і меню, в якому знайдетья щось і для Марусі.
Ми сіли перепочити і підкріпитися на Флоріанській.
 Обід  на двох з компотом і чаєм обійшовся в 47 злотих (комплексні можна знайти і по 15-18 з особи, але без напою) - ми бачили багато подібних кафе, де все в одну ціну і ти просто береш на вагу. М'яско з овочами, риба, салатики, печена картопля - все традиційно. Перевага таких закладів в тому, що точно можна нагодувати малявку, бо бачиш що береш, і що з того дитині буде до смаку. З дому для Марусі я взяла пару сочків, сирочки,  пюрешки з фруктів, суху розчинну кашку і м'ясні паштетики для дітей.
Як я й казала, почали прогулянку зі старого Казімєжу, звідки поволі рухалися в сторону центру.
 Ранок понеділка - найкраща пора, пусті вулички і неспішні прогулянки. Рухаємося до церкви, що стоїть на пагорбі - Красива місцина.
 По дорозі ще кілька храмів, майже всюди вільний вхід та дозволено фотографувати без спалаху.
 Всюди тиша. Можливо тому, що погода була не найкраща.
 Може саме тому сумував цей пес...
 Ще сонна ратуша Казімєжу.
Хоча в цілому, магазинчики відчинені, всі працюють по графіку.
Взагалі, Краків то одне з моїх улюблених міст. Там мені комфортно і по $$$, і по стилю одягу, польську мову я добре знаю, а отже якихось незручностей не виникало. Не знаю чому, але чомусь не надто відчувався святковий дух - напевне через погоду, бо коли +10 по Цельсію то якось явно не новорічно..
Звісно що далі наш шлях лежав до Вавелю - хоч я там вже була кілька разів, але там завжди гарно. Практично все можна оглянути безкоштовно. Платний вхід в музеї - якщо чесно, іторичні, етнографічні та музеї коштовностей особисто мені всюди однакові... Ще можна  піднятися на вежу де дзвін Сигізмунда, я там колись була вже, а йти по десятках- сходів з Марусею на собі - була б не найліпша ідея. Ефект з вежі - як і з нашої ратуші. Впринципі цікаво. По дорозі до Вавелю, а потім і по всій центральній частині стоять лоточки з прецлями - булками-буликами.
 Чим ближче до замку - тим більше складається враження, що надворі весна..
 На стіні Вавелю - імена тих, хто сприяв будівництву, відбудові, і т.п.
 А от і спляча Маруся - їй то всьо було не особливо цікаво, зате спалося надворі добре))
Про Вавель почитаєте собі в гуглі, особисто мені це гарний приклад збереження історично-культурної спадщини,і , гадаю, з нашого Свіржа, Підгірців чи Помрян можна було б зробити не гірше, але це сумна історія відродження культурної спадщини в Україна..
 Повертаючь до Вавеля - кав'ярня на території - то суто "розвод" для туристів, підземелля Смога - хороша атракція для дітей до 12 років, щодо сувенірів - ліпше купити їх деінде.
В ідеалі якщо без екскурсії на прогулянку замком достатньо хвилин 40 (це якщо ви все фотогарфуєте), якщо хочете оглянути музеї - пів дня буде саме враз.
З однієї зі стін муру відкривається вид на Віслу.
Зазвичай туристичні екскурсії починаються з Барбакану, потім через Флоріанську вежу "пожежників" вас заведуть в місто, повз Маріацький костел поведуть до Вавелю, в нас вийшло, що ми йшли з іншого боку.
Особисто мені подобається просто тинятися старими вуличками, роздивлятися вітрини, фасади, людей.
Якщо ви хочете їхати, аби побачити святковий зимовий Краків - їдьте в проміжку з 1 по 22 грудня ( бо 23 вже будуть передсвяткові клопоти у місцевого населення) -  для релігійних поляків Різдво, звісно ж, має більшу святковість, аніж Новий рік, тому дух свята відчуєте краще, побачите більше декорацій.
Рухаючись від Вавелю до середмістя, нам на шляху траплялося чимало гарного)
Вражало сусідство ялинок і весняних квітів..
Дорогущі новорічні декорт (ця парочка коштувала близько 80 злотих, на час нашої подорожі курс був 6.20/6.50 грн за злотий...).
Рухаємося до площі Ринок... Все те ж, що й вночі - але по погоді як на ранній Великдень.. Їсти, пити, купити сувеніри - основна функція...
В ось цій ресторації завжди пусто - я була в Кракові в різні пори року, а біля Сукенніц в різний час доби, і там зажди пусто..\
Маріацький костел ( назва якось так дивно звучить, еге ж? А покровителькою храму є Марія, він же костел Богородиці). Вид на нього також гарний з вул. Флоріанської. А от і власне брама, зі скульптурою пожежника-покровителя.
Також, щодо візочка - з рюкзаком ви будете мобільніші, і матимете змогу більше побачити, оскільки не всюди матимете можливість заїхати, а отже і не все побачити.
Якщо у вас дитинка менше і потребує більш частої заміни памперса - почитайте у соцмережах про заклади міста, у більшості з них є пеленальні столики.....
Ну і тримайте ще трохи по дорозі до колегіуму Маюсу та Ягелонського університету.
Ялинка явно проукраїнська ;)
А ці фото для кращого уявлення про погоду)) ( по той бік камери було 28 грудня)
А це в Марусі полуденок на ходу - ми рухалися в сторону хостелу, аби збиратися далі.
Повернувшись в четвертій у хостел ми забрали речі, погодували Марусю, поміняли памперс і пішли на автовокзал.
Доречі, цілком спокійно  розглядайте Moon Hostel для ночівлі у Кракові.
 До Вроцлава ми їхали з первізником polskibus. Намахують як і наші. Оплативши повний білет для малої нам не дали обіцяного крісла, а запропонували припнути малу паском безпеки, це при її то розмірі! Словом, поки тато сидів позаду нас з молодою панянкою Маруся займала два сидіння, а я третиною попи сиділа скраєчку. Потім як виявилося, що за малу можна і не платити. По кошторису -  тригодинна дорога до Вроцлава - по 30 злотих з особи, отже 90 за всіх. Потішив лише непоганий вайфай в автобусі (я переписувалася з мамою у скайпі і ділилася враженнями від першого дня) і комфортна температура (комфортно було в футболці). Хоча, з іншого боку, дитині окреме місце потрібне однозначно. Тому не впевнена, чи це пункт вартий економії при тривалих подорожах.
Вечірній Вроцлав нас зустрів як і Львів, що проводжав - без снігу і плюсовою температурою. А ще - вечерею з друзями та знайомством з їхньою кицькою Бріджит, але про це - в наступному дописі.
п.с. якщо в когось є якісь питання - питайте)))

3 коментарі:

  1. Гарно все описала і обробила фото. Молодець :) Тільки по Твоїй логіці Стамбул буває турецьким або вересневим :)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. ну якщо у Васюника є два Львови, то у мен едва Стамбули)))

      Видалити
  2. Ти для мене мама-герой, я от признаюсь, що не мала сили довго носити малу в рюкзаку і відмовилась від нього, хіба може мені він не був зручним.
    Гарна подорож, дякую за детальний опис)

    ВідповістиВидалити