About Me :)

Моє фото

У вільний час веду блог, трохи фотогарфую, пишу, печу тортики на замовлення. Люблю придумувати щось нове. Люблю подорожувати та фотографувати. Люблю гладити кота і прикрашати ялинку,  пекти кекси і фруктові тарти, хорошу їжу і фуд-фото, спати на кольоровій постелі, їсти груші і холодець,  купувати взуття і вишукувати якісь прикольні речі на "секонді". Колекціоную ведмедиків. Люблю затишні кав'ярні. Не люблю горіхи і брехунів,  прокидатись коли за вікном ще темно. Не люблю шпильки і міні-спідниці. Хочу скупатись в океані, перезимувати в теплих краях, потрапити до Кейкенгофу, навчитися готувати фаршировану рибу, бути уважнішою і не стати на старості товстою :)

1 січня 2015 р.

Сало в шоколаді, ідеальна версія

По перше - вітаю всіх з Новим роком - нехай він буде мирним, добрим, щасливим, принесе в ваші домівки тільки радість, любов і добробут! Ну а всім моїм блогодрузям перш за все бажаю натхнення та багато-багато ідей у творчості:) Я рада, що ви були зі мною в минулому році! Сподіваюся, у цьому році ми теж будемо разом:)
Сьогоднішній мій допис буде про традиційний український продукт - сало, от тільки в дещо незвичній інтерпретації. Я б може і не робила того, але для одного смачного журналу було потрібно фото, а якщо погуглити то за запитом "сало в шоколаді" знайдете не так і багато фотографій...  Вдалося мені сало не з першої спроби, і підвів мене... львівський "Світоч" - шоколад якого взагалі не придатний для таких забавок.... Тому в розчаруванні я пішла по львівських кнайпах в пошуках того славнозвісного сала. Але мене чекав ще більший "облом".
От таку версію чудернацької закуски запропонували мені в кафе "Дзига" (або ж "Під клепсидрою" - це місце знають під різними назвами), що знаходиться в кінці вул. Вірменської. З усієї закуски мені сподобалася хіба гарна коробочка, яка, нажаль, не дуже пристосована до транспортування "смаколика"...
Чому? Пояснюю: в даному закладі дана страва являє собою просто брусочки сала политі розтопленим шоколадом, та через не дуже вдале співвідношення начинки та глазурі чується виключно смак сала, ще й, як мені попалося, не надто якісного (хороше сало не повинне мати запах!). Дані шматочки просто нанизані на шпажку (і ще! а хтось подумав, як відвідувачі мають знімати його з неї???), і після перебування понад 15 хв. при більш теплому "кліматі" то всьо почало топитися... А коробочка то картонна. зсередини.. Словом, я донесла то додому, але так і не фотографувала - весь шоколад лишився на стінках коробочки, а сало довелося викинути - через той же запах (зазначу, то всьо було на початку листопада, тобто спеки вже й не було ніби, але й морозів ще теж не передбачалося).
Другою моєю спробою не готувати, а сфотографувати готове була кнайпа-музей "Сало", що на проспекті Свободи. Тут мені теж не пощастило - сало в шоколаді подають доволі великими порціями, що мені було трохи невигідно... Хоча відгуки саме про їхнє сало від друзів були більш схвальні, ніж про страву конкурентів. 
Тому мені не залишилося нічого, як діставати з тумбочки презент мами з Бельгії - півкілограмову чудо-шоколадку для глазурі, взяти молока і трошки масла і готувати то всьо самостійно. Знайте - з якісним шоколадом у вас все вийде!
Отож, що мені знадобилося:
100 грамів свіжого сала
1 г. перцю чилі
1/3 ч.л. меленого імбирю
1/2 ч.л. духмяного перцю
1 г. мускатного горіха
1/4 ч.л. кардамону

Сало очистити від шкірки і, якщо є, прожилок, та подрібнити в блендері чи кухонному комбайні. Вийде гарна мастка однорідна маса. Я помістила цю масу в кульочок, сформувала брекетик заввишки десь з сантиметр та відправила його на кілька годин в морозилку.
Готуємо глазур - можна взяти 150 грамів якісного шоколаду, розтопити на паровій бані, додати вершкову масло та прянощі (всі мають бути в перемеленому стані), ну або ж як у моєму випадку - взяти спеціальних шоколад для розтоплювання і просто змішати його з прянощами.
Далі  - справа техніки. Берете формочку для льоду, бажано гнучку або силіконову, на дно кожного квадратика кладете чайну ложку розтопленого зі спеціями шоколаду, далі від замороженого брусочка сала відтинаєте шматочки які б були трохи менші форми, "втоплюєте" їх, а зверху доливаєте шоколад, ну і знов в морозилку на кілька годин.
 В результаті отримуєте такі от цукерки, які зручно розкусувати на двоє. Спеції додають шоколаду пікантності, сало, за рахунок того, що перемелене, має ніжну текстуру. Словом, виходить дуже смачно! 
Познайомитися з рецептом ближче можна в тому ж таки журналі "Смачна подорож", у новорічному випуску, присвяченому подорожам по Україні.
Так що в котре переконалася - якщо хочеш щось - роби то самотужки. Головне не боятися експериментів і не економити на інгредієнтах - все ж таки для себе готуєте:)

4 коментарі:

  1. С Новым годом, Надюша!
    Знаменитый украинский десерт!)) Надя, у тебя он отлично получился! А я так ни разу и не пробовала сало в шоколаде. в принципе, я практикую сочетать несочетаемое, но вот такой дуэт продуктов пока не хочется повторять...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую, Тоню! І тебе зі святом! Може якраз час спробувати? Я трохи скептично до таких речей ставлюся, але якщо добрий шоколад і домашнє сало, то в поєднанні зі спеціями (особливо - імбир і перець) дуже цікавіий смак, і якщо не казати що там сало - ніхто не зрозуміє навіть:)

      Видалити
  2. Ще раз з Новим Роком!:) я б таке не ризикнула готувати, мені якось саме поєднання навіть не інтригує спробувати:)) і як ти наважилась)))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. ну я ж і злопала ті "цукерки" потім. Вийшло смачно.мраніше і я думала,шо таке не готуватиму.помилялася :)

      Видалити