About Me :)

Моє фото

У вільний час веду блог, трохи фотогарфую, пишу, печу тортики на замовлення. Люблю придумувати щось нове. Люблю подорожувати та фотографувати. Люблю гладити кота і прикрашати ялинку,  пекти кекси і фруктові тарти, хорошу їжу і фуд-фото, спати на кольоровій постелі, їсти груші і холодець,  купувати взуття і вишукувати якісь прикольні речі на "секонді". Колекціоную ведмедиків. Люблю затишні кав'ярні. Не люблю горіхи і брехунів,  прокидатись коли за вікном ще темно. Не люблю шпильки і міні-спідниці. Хочу скупатись в океані, перезимувати в теплих краях, потрапити до Кейкенгофу, навчитися готувати фаршировану рибу, бути уважнішою і не стати на старості товстою :)

17 грудня 2014 р.

Red Velvet, або як класика стає імпровізацією

 Даний тортик я пекла на свій День народження, що був 4 тижні тому. Оскільки я зараз в постійних катаннях зі Львова в Рівне й назад, даний торт пікся в Здолбунові де і вирішили трішки відмітити зовсім не круглу і нецікаву дату. Зараз у Львові плюсова температура і погода більше схожа на весняну - сухо і тепленько, а от в ті вихідні, що я була на рівненщині було сніжно і зимно. Хоча, можливо це єдині сніжні фото в цьому році - адже до Нового року на сніг нема чого надіятися:(
Такий от вид з кухонного вікна... Щоправда недовго:)
 Але повернемося до торта - я давно хотіла спекти "Червоний оксамит"  - але то нагоди не було, то барвника... І от, добра Таня дала мені і рецепт і барвник. Але не була б то я  - коротше кажучи, барвника я мала мало, поки доїхала в маршрутці сумка зсередини було романтично-пурпурна, а до торту лишилося кілька скупих крапель... Роззява я, і вкотре в тім переконалася:)
Але той барвник, що дала Таня був якийсь надто якісний - бо навіть тих кількох крапель було досить, аби забарвити тісто - ну були коржі не червоні, але й коричневими їх назвати складно. Оскільки і крем я робила на свій смак вийшов зовсім інший торт, тільки складники коржів лишилися ті ж самі. В цілому я тортом задоволена - вийшов під три кг, ситний, не сухий, я б сказала навіть завеликий:) Ну добре: я як завше боялася що буде мало того рецепту, що дала Таня, тому зробила його вдвічі більшим, хоча зараз розумію, що і її перепису було б достатньо. Але подаю ті пропорції, які я робила. Один нюанс - духовка. Якби я пекла у Львові в своїй електричній мілашці турецького походження - я б могла точно вказати час і температуру випікання, мамина ж електродуховка вітчизняного виробництва має досить відносні показники температури і як моя попередня має два режими  - "пече" і "не пече"  :) тому час випікання мусите перевіряти, особливо зверніть увагу на те, аби верх і низ пік рівномірно. Нагадаю, щоб у вас на коржах не росли "пупочки" - увіткніть посередині зубочистку, або 2-3 зробивши з них фігвамчик.
 Отож, я пекла два коржі які розрізала навпіл. Зрізані дно і верх я не викидала, а потім зробила з них крихту для боковин та основу для декору (робила за методикою для кейкпопсів чи домашніх трюфелів - то кому що ближче).
Інгридієнти:
- 560 г борошна
- 500 г цукру
- 2 ст.л. какао
- 1/2 ч.л. солі
- 3 1/3 ч.л. розпушувача
- півтори ч.л. соди
- 5 яєць
- 500 г олії
- 460 г кефіоу
- 3 ч.л. гелевого барвника ( в мене був пакетик сухого і пару крапель рідкого)

Скажу першим ділом про кефір: часто нам здаєтсья, що кефір у пакетах купувати дешевше, ніж у пляшках. На пакеті вказана вага 450 (+/- 3%) грамів, на пляшці - 900 (+/- 3%) грамів. При такому розкладі ніби й дешевше в пакеті, але! Я була шокована коли цікавості заради зважила пакет з кефіром. Не повірите, але разом з упаковкою 360 (!!!) грамів. Так так, мова йде не про мілілітри, а про реальну вагу продукту вказану на пакуванні. І це стосується кількох фірм. Маса кефіру в пляшці разом з тарою - 920 грамів, себто ідеально. Тому питання вигоди дуже суперечливе...  Тому мені не вистачило пачки кефіру і я додавала ще півсклянки закваски - добре що була в холодильнику:)
 Отож, змішуємо разом борошно, какао, сіль, соду і розпушувач. Яйця збити в піну з цукром, додати олію, продовжити збивати потроху додаючи суміш сухих інгридієнтівю Останнім додавати кефір та барвник. Беріть велику миску - буде зручніше. Готове тісто (буде рідкувате на вигляд) залишити на 15-20 хвилин "відпочити". 
Форму я змащувала маслом і посипала сухарями (для гарантії неприлипання:) ), поділивши тісто навпіл випікала коржі при 170'C (ну тут під питанням, бо потім поставила 180 на маминій духовці, другий корж вам вдасться точно - а на першому повчитеся:) ). Випікати до готовності ( спробуєте зубочисткою чи сірником) - в мене йшло на корж приблизно 25 хвилин. Гарячі коржі розрізати навпіл та викласти на решітку чи сито.
Наступного дня я обрізала верхи а "підошви" в обох коржах та готувала крем. Півлітри сметани збила з неповною склянкою цукру додавши столову ложку коньяку. До суміші додала трошки менше ніж півкіло домашнього сиру (творогу) і гарно перетерла то всьо. Перемазала даним кремом коржі. Для боковин і верху використовувала просто сметану з цукром (мова йде ЛИШЕ про домашню сметану - магазинну з пакета, навіть саму дорогу і якісну збиватимете до ранку).
Обрізки перетерла на крихту. Частина крихти пішла для декору боковин, а решта - перетворилася на смачні цукерки домашнього виробництва:) На паровій бані розтопила шоколад, додала до нього трохи масло та молока, влила гарячий ганаш ( а саме він і вийшов  в результаті топлення шоколаду з молокопродуктами) до крихти та вимішала. Додала туди ще столову ложку коньяку. Орієнтуйтеся, що має вийти шоколадно-коньяковий пластилін:) Густоту регулюйте кількістю шоколаду і коняку. Поки маса тепла  - формуйте кільки, які обкатуйте в какао-порошку. Я їх зразу мостила на торт. Остатками шоколаду полила край торта. Рожевий крем - це додавання мороженої полуниці до сметани з цукром. Білі пімпочки - та ж таки сметана з цукром поміщена в файлик в якому відрізала кутик, вийшов такий собі міні-мішочок. Готовий торт стояв півтори доби і досить гарно пропитався, щоправда в мене весь цей час він стояв на холоді, а дарма - варто було половину даного часу мерзнути. а далі - в кімнатній температурі. Словом, було смачно, ще раз дякую Тані за рецептик:) Ну і фото для тих, хто не боїться зайвих калорій.
Сусідська киця попала в кадр :)
 Ну і передсвятковий настрій потроху наближається ( хоча в мене не особливо... певне виросла я з того віку коли тішаться святам... )
Завтра напишу про святкові події які розпочали вервицю святкових днів - відкриття улюблених виставок, цікаві заходи і просто місця для гаяння часу:) Нарешті наступного тижня я вже матиму вільний час. Важко уявити що я робитиму цілими днями, але то теж потрібно:)
Всім солодких снів і гарного настрою - навіть якщо він у вас да-а-алеко не гарний, спробуйте хоча б трішки поліпшити:)

7 коментарів:

  1. тортик справді дуже красивий, так гарно прикрашений!

    ВідповістиВидалити
  2. Вау торт виглядає приголомшливо, а який фотогенічний:)
    Дуже рада потрапити до вас в гості, тут дуже затишно і цікаво!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. дякую, рада що сподобалось, заходьте ще:)

      Видалити
  3. Він зовсім вийшов не червоний! до речі це в мене сухий барвник такий дивний! я сьогодні розмалювала імбирні пряники і хотіла зробити діда мороза, дістала свій сухий барвник червоний, розвела, а він ніфіга не червоний! оранжевий! ото німці мутять гади! від кого від кого а від них такого не чекала:) залишилась я без дідів морозів:) а сам тортик гарний і прикрасила ти його бомбезно!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. ну якщо чесно, то я думала що мене проглючило - влила остатки рідкого - тісто стале рожевим, всипала сухий і воно стало якесь цегельне. Ладно, думаю, дареним коням зуби не чистять:) може почервоніє. Не почервоніло:) Тебе походу троха намахали..... тортик був добрий, ще раз дякую за допомогу:)

      Видалити