About Me :)

Моє фото

У вільний час веду блог, трохи фотогарфую, пишу, печу тортики на замовлення. Люблю придумувати щось нове. Люблю подорожувати та фотографувати. Люблю гладити кота і прикрашати ялинку,  пекти кекси і фруктові тарти, хорошу їжу і фуд-фото, спати на кольоровій постелі, їсти груші і холодець,  купувати взуття і вишукувати якісь прикольні речі на "секонді". Колекціоную ведмедиків. Люблю затишні кав'ярні. Не люблю горіхи і брехунів,  прокидатись коли за вікном ще темно. Не люблю шпильки і міні-спідниці. Хочу скупатись в океані, перезимувати в теплих краях, потрапити до Кейкенгофу, навчитися готувати фаршировану рибу, бути уважнішою і не стати на старості товстою :)

26 листопада 2014 р.

WInter soon, або печенька від Ліанди

 Так-так, зима не за горами, а в нас нині ще й сніжок пішов, щоправда більше схожий на манну кашу, та все ж сніжок. Похолодало, а отже організм налаштовується на сезон печеньок і теплої випічки до гарячого чаю. Отож, нині я поділюся рецептом який втілила в життя завдяки одній блого-знайомій. Власне під її нікнеймом ці печенька і входять в топ-ліст моєї зимової випічки цього сезону.
Проживає за багато км від Львова одна тьотя Тоня. Ну мені так не подобається її називати, то факт - по її блогу складається враження що дописи робить хтось набагато молодший , тому її нік Ліанда - якнайкраще підходить до смачних дописів з апетитними фото. Суть її блогу полягає в тому, що всі рецепти є прості у приготуванні, смачні і в більшості корисні. Така собі "знахідка для шпигун" :)
Так от, на днях вона пекла гарбузові печенька. А я мала всі складові під рукою, і бажання спекти щось сиділо всередині, тому не довго думаючи приділила 10 хвилин щоб зробити тісто і ще 15 щоб випекти - отже менше ніж півгодини і ароматні печенька-прянички готові!
Якщо у вас одна велика дечка - то ми якраз на ній помістите весь заміс. В мене такої нема, тому вийшло дві менші - я задалеко клала їх одне від одного - думала, що розпливуться - а ні, більшають зовсім трішки.
Звісно не обійшлося без того, щоб я внесла свої корективи. Але так сталося тільки тому, що мій чоловік не любить присмаку прянощів типу кардамону чи бад'яну :(
Мені знадобилося:
- півсклянки гарбузового пюре (очищений гарбуз запекла в духовці а тоді помнякала виделкою);
- півсклянки домашнього сиру ("творогу");
- одне яйце ( величеньке таке, з-під домашньої курки);
- 4 столові ложки цукру;
- півтори склянки борошна ( враховуючи що півсклянки я підмішувала коли місила і розкатувала тісто);
- 25-30 грамів вершкового масла;
- півпачечки розпушувача ( то менше ніж чайна ложка, але пакетик іде на 500 грамів борошна, тому брала половину);
- цедра з великої апельсини.


На відміну від Тоні я не можу робити все так акуратненько і поступово :( Я обрала простіший шлях - у великій мисці перетерла столовою ложкою гарбуз з сиром, додала цукор, далі вбила яйце, і продовжуючи перетирати додала масло (оскільки воно довгий час лежало при кімнатній температурі - воно гарно перетерлося), цедру, по трошки додавала борошно і розпушувач.
Вийшло таке липкеньке мнякеньке тісто. Фактично в тісто пішла склянка борошна, решту (половину склянки) я сипала на дошку коли мнякала тісто. Якщо чесно, я його качалкою не катала - воно ідеально розплескується рукою. Стикнулася з одним АЛЕ - кількість борошна залежатиме від соковитості гарбуза і розміру яйця, тому тут треба бути уважним і дивитися по ситуації.
Так от, коли тісто розпласкаєте чи розкатаєте в корж до витискання печеньок - вважайте, аби товщина не була замала - 1 сантиметр - ідеально, адже тоді печен6ька не будуть сухими. Отож, витискайте печенющки (найліпше сердечка, бо тісто делікатне - різні квіточки і листочки не дуже підійдуть, хіба б були крупні, без дрібних елементів) та викладайте на деко застелене пергаментом. в мене такого не було - скінчився, тому я трішки посипала дечку борошном. Зовсім трішечки.
Випікаємо при 180 градусах протягом 12-15 хв (Тоня пекла 15-20, але я так розумію то залежить від духовки - в результаті печенька мають бути жовтенько-коричневі. Перша партія пеклась 18 хв. і того виявилося забагато). Готове печиво остудити на решітці і посипати цукровою пудрою.
В оригінальному рецепті є кардамон і більша кількість цукру, але мені моя версія дууже сподобалася. Особливо в прикуску з мандаринами. Отож, ще раз дякую Ліанді за рецепт і всім бажаю теплого вечора! І не лінуйтеся щось пекти власноруч!

5 коментарів:

  1. На-а-адя! Ну что за "тетя Тоня"! Доберусь до Львова, обязательно найду тебя и сделаю выговор! )) Ко мне "на ты" и "Тоня"! А то я ощущаю себя такой древней.))
    Спасибо за доверие к моим рецептам и такую душевную рекламу блогу! Печенье у тебя получилось замечательное! А цвет, цвет какой!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. так я ж і кажу що начитавшись блогу писати "тьотя Тоня" язик не повертається:) а до Львова вже давно пора ... вже починають ярмарку різдвяну монтувати, тому вже зовсім скоро в місті буде багацько цікавого:)

      Видалити
    2. а колір справді дуже насичений.. напевне далося взнаки домашнє яйце, неймовірно помаранчевий гарбуз і багато цедри :)

      Видалити
  2. так, печиво - краса, особливо на фоні сервіза:)
    зберегла оригінал рецепту вчора, тож побачила ще твій сьогодні,
    так що точно тепер спробуємо:)

    ВідповістиВидалити