About Me :)

Моє фото

У вільний час веду блог, трохи фотогарфую, пишу, печу тортики на замовлення. Люблю придумувати щось нове. Люблю подорожувати та фотографувати. Люблю гладити кота і прикрашати ялинку,  пекти кекси і фруктові тарти, хорошу їжу і фуд-фото, спати на кольоровій постелі, їсти груші і холодець,  купувати взуття і вишукувати якісь прикольні речі на "секонді". Колекціоную ведмедиків. Люблю затишні кав'ярні. Не люблю горіхи і брехунів,  прокидатись коли за вікном ще темно. Не люблю шпильки і міні-спідниці. Хочу скупатись в океані, перезимувати в теплих краях, потрапити до Кейкенгофу, навчитися готувати фаршировану рибу, бути уважнішою і не стати на старості товстою :)

20 серпня 2014 р.

Вікенд на Рівненщині

Не знаю чи це на мене одну так літня погода впливає, але фото до цього посту вже майже місяць маринуються на компі, а опублікувати вже їх пробувала разів зо три... Не можу сказати що я розлінилася, постійно щось готую, кудись їду, десь іду, а в результаті блог ганебно пустує без нових постів. Спробую трохи виправитись :)
Не так давно випала нагода відвідати цікаве місце - музей-заповідник "Козацькі могили", що знаходиться на межі Рівненської та Волинської областей. По дорозі додому ще й в Дубенський замок встигли заскочити. Місцина цікава, щоправда добиратись найкраще туди на авто або ж як це зробили ми - знайшли бус, згуртувалися і поїхали.
Коли ми приїхали - ми були єдиними відвідувачами, тому оглянувши церкву взяли екскурсію. Звісно, як і іншим пам'яткам, даному місцю радянська влада принесла долю ферми, в старій церкві розводили кроликів, сад рили поросята, бігали кури і гуси. Завдяки зверненню культурних діячів  до всесоюзного міністерства культури на початку 50х минулого століття вдалося врятувати дану місцину.
Остання реставрація була закінчена в 60х роках. Зараз храм є діючим та належить чоловічому монастирю.
Цікаві фрески, виконані в 56му році. Також є багато старих та сучасних ікон з маленькими частинками мощей святих.
Фреска над головним входом дещо постраждала від погодніх умов за останні 50 років :(
Також поруч є дерев'яна церква, від якої до кам'яної веде підземний хід. Там же під землею є каплиця та останки полеглих козаків.
Цікавий факт, що на Волині дерев'яні церкви виглядали інакше, але дану реставрував львівський майстер, тому замість типових для краю горизонтальних дошок церква виглядає як типова прикарпатська - ніби виконана з гонту. Такий от вийшов мікс. В середині дерев'яної церкви старовинний іконостас. який наразі зазнав лише часткової реставрації.
Не знаю які колись були люди, але вхідні двері до церкви мають 170 см висоти - ну ви зрозуміли чому я це кажу:)
Поруч з церквами - невеличкий музей зі знахідками на полі битви - це в основному зброя, речі побуту, фрагменти одягу. Цікавими фактами було наступне:
- до війська брали тих, хто мав зброю - тобто хочеш воювати - май чим, в чому і на чому;
- пліч-о-пліч воювали (напевне вперше) представники трьох зовсім різних верств населення - козаки, заможні та прості селяни. Звісно, їхня зброя та одяг різнилися, але ціль у них була одна.
Нікому нічого не нагадує?
Війна війною, а їсти хотілося і козакам. Окрім шаблі на поясі кожен носив свою ложку, а то і виделку з ножем - у спеціальному мішечку - така собі індивідуальна гігієна. Взагалі, предмети побуту цікаві і збереглися в дуже доброму стані.
Ну і я в музеї - щоб не забули як я виглядаю :)
Ну  і фото на пам'ять. Щоправда без верху церкви. Зате з достатньою кількістю асфальту під ногами:)
Шкода, що річка поруч більше схожа на рівчак, а старі мури потребують значних капіталовкладень...
Зате пейзажі навкруги - ну дуже фотогенічні:) Як наслідок - подерті ноги, зате які ж були хмари!
А от власне пам'ятник тим, хто об'єднався в бою - троє різних за статусом тримаються за руки застуючи собою хлопчика та рідну землю.
Але хмари в той день були крутяцькі... І багато стиглого колосся. Достатньо було просто за пам'ятником спуститися вниз, де за соснами починалося поле.
Звісно, що вилазка вихідного дня не обходиться без імпровізованого пікніка. Високі сосни над лугом, де в долині в'ється річка, гелгочуть гуси та літають лелеки. Отаке фуд-фото напевне знайоме кожному - коли свіже повітря та дим від вогню пробуджують апетит до таких банальних рече:)
А от і господарі місцини, ну і власне сама "точка".
А от і вид зверху.



Після обіду нас чекало Дубно. Вперше і востаннє я там була 15 років тому:) Змінилося. Однозначно. Трохи полагодили, відреставрували, облагородили. От тільки не всі експозиції були цікаві, але про то згодом.
Тут та ж історія - стояла фортеця кілька століть, ніхто не міг її взяти - ні штурмом, ні вогнем. Жодне військо не змогло її зруйнувати. Вкладали в неї і литовці, і українці, і поляки, але знову ж таки, радянська епоха все знищила - брук на подвір'ї закатала асфальтом, все що становило цінність було вкрадено і вивезено, а потім ще й паркет зняли... Словом, всередині палац ще дууже багато чого потребує. Аж не віриться, переглядаючи старі фото, що тут могли бути бали і прийоми, унікальні колонади та зимові сади. Хоча, в порівнянні з іншими замками цьому ще пощастило...
В даній будівлі є нумізматична виставка, а також зібрано кілька опудал тварин. Вперше побачила лосиху в натуральний розмір. Кумедне створіння... Але на фото попали інші зубастіки.
 Бальна зала - колись були і паркет, і двері, і меблі... Потім залишилась практично руїна... і дивом вцілілі барельєфи.
А от і вид ззовні - вже з новим дахом та відремонтованим фасадом.
Колись був парк, тепер - горіхи та абрикоси...
В підземеллях - німа фанерна варта. Коли виходиш - дещо моторошно навіть...
В підземеллі - імітація льохів та арсеналу. Переконливі муляжі. От тільки вологість така, що все покрито цвіллю і швидко руйнується:(
Поруч - вціліла ще з тих часів будівля кузні.
У вольєрах на подвір'ї гніздяться голуби, клюють пшоно не то цесарки, не то фазани ( якось не виходить мені відрізняти), а ще - чекають на печенька від відвідувачів от такі мілашки:)
Ще трохи фото знадвору, морозиво під тінню горіхів і трохи менше години в дорозі до Здолбунова.
Можливо не так цікаво та видовищно як би того хотілося, але якщо є вільний вікенд та мінімум бажання - варто трохи поближче познайомитися з рідним краєм - в кожній області є цікаві місця, було б лише натхнення...

8 коментарів:

  1. все як завжди! ескурсия немае слив - на ура!!!!!!!!!!!!!!!
    приемно бачити и згадувати минуле( ескурсия рокив15-20 до м Дубно)
    тай взагали приемно коли ти вид ридного майже дому за 900 км усе ривенське твоё ридне
    малою не розумила як можно сумувати, за ридним мистом, зараз розумию- скучаю не тильки за мистом а навить за областью
    бо Ривенщина багата не тильки гарними мисцями а памятками истории
    острог, тараканив, корець.
    Биле озеро( заповедник) и безлич мисть яки я люблю и любитиму до склону
    дякую тоби пиши бильше историй про ривенщину

    ВідповістиВидалити
  2. чудові місця і дуже цікава розповідь! :)

    ВідповістиВидалити
  3. "Ну і фото на пам'ять. Щоправда без верху церкви. Зате з достатньою кількістю асфальту під ногами:)"
    ------------
    Іди в ж#пу, Надька :) Фоткав так, щоб ви по центру кадру були. І взагалі, шо це на цій фотці є самазнаєшхто? :) Ану видали, а то їй пороблять і порчу наведуть :)))

    ВідповістиВидалити
  4. Коменти не менш цікаві за статтю :-)))
    Надя, дякую за класну фотоекскурсію! Всього і не прокоментую. Але продивилась з великим інтересом.
    Нагадав замок Збаража, той де стиль будівлі ззовні.
    Ти красунька! Я б Тебе пофотографувала. Щоб не був сапожнік без сапог :-)))
    У Тебе є свіжі вдалі свої фото? А то часто, всі в кадрі, крім фотографа! :-)
    Фото всі гарні і дуже цікаві!

    ВідповістиВидалити
  5. Надюша, очень интересная экскурсия получилась. С удовольствием просмотрела все фотографии. Люблю гулять по таким местам. Причем, мне больше нравится, когда старинные постройки не "прилизанные" реставрациями, а такие древние и даже ветхие. Мне кажется тогда там чувствуется атмосфера старины...
    Ну и ты, конечно, хороша везде, не зависимо от места съемки.)))

    ВідповістиВидалити
  6. з поверненням, гарнюня:)
    гусі, човники та подорожній перекус чарівні!

    ВідповістиВидалити
  7. А я ніде не була із того що ти показала, аж соромно! Мені дуже сподобалась фотка с грибочком и звичайно український прапор! чудове фото, небо та пшениця!можна я її в себе вконтакті на сторінці розміщу, можу вказати тебе як фотографа:))))?

    ВідповістиВидалити