About Me :)

Моє фото

У вільний час веду блог, трохи фотогарфую, пишу, печу тортики на замовлення. Люблю придумувати щось нове. Люблю подорожувати та фотографувати. Люблю гладити кота і прикрашати ялинку,  пекти кекси і фруктові тарти, хорошу їжу і фуд-фото, спати на кольоровій постелі, їсти груші і холодець,  купувати взуття і вишукувати якісь прикольні речі на "секонді". Колекціоную ведмедиків. Люблю затишні кав'ярні. Не люблю горіхи і брехунів,  прокидатись коли за вікном ще темно. Не люблю шпильки і міні-спідниці. Хочу скупатись в океані, перезимувати в теплих краях, потрапити до Кейкенгофу, навчитися готувати фаршировану рибу, бути уважнішою і не стати на старості товстою :)

13 травня 2014 р.

Tart+Pie=смакота:)

 У Львові, як і всюди, травень... Повітря пахне бузком та дощем, вечори сповнені свіжістю, а на вулицях багато конвалій... Нарешті на базарах почали продавати вдосталь тепличних огірків та помідорів, які ще хоч і вирощені на добривах, та вже пахнуть справжніми овочами. Продають барбару (ревень), а отже офіційно розпочато сезон пляцків. Щоправда я напевне дивна, але в таку чудову пору взялася за зовсім не весняну випічку:)
Справа в тому, що вчора моя мама повернулася з чергового євротуру з морем вражень. Хотіла я зготувати щось тематичне, та в результаті це був мікс старого і перевіреного та нових експериментів. Звісно, що зі мною був мій незмінний помічник і консультант Сер Томас.
 Щоправда він був дещо незадоволений... Напевне тому, що я йому не дала курки, але його образи скороминучі (як і мої:) ), тому вже в вечері він тулився до ніг і муркотав ніби нічого не сталося.
Отож, я пекла солений тарт з куркою і морквою та готувала десерт. Отож. про все по порядку, допоки не забула інгридієнти і пропорції (роблю дурницю, що не записую відразу - хвороба робити "на око" невиліковна...). Отож, тримайте і готуйте:)
На форму діаметром 28 см мені знадобилося:
на тісто:
- 100 грамів масла/маргарину/вершкової суміші
- 1 яйце
- дрібка солі та дрібка цукру
- 3 столові ложки холодної води
- борошно (скільки візьме, орієнтовно склянка)
- 3 гр розпушувачу (себто третина пакетика "Доктор Еткер", який  я традиційно використовую)
 На начинку:
- велика відварена куряча грудка (або дві малі, я мала від курки-гриль)
 - одна морквина
- 7-8 печериць
- жменя тертого сиру ( орієнтовно 100 грамів)
- спеції  до смаку ( брала чабер та орегано)
- 4-5 яєць
- столова ложка домашньої сметани
- 3 столові ложки молока
- можна додати варені яйця (за бажанням)

Яйце перетерти з маслом, сіллю та цукром, по троху додавати борошно і воду та  продовжувати мішати. Додати розпушувач. Має вийти еластине тісто яке не прилипатиме до рук.
В мене якось питали, чи реально готувати з довгим манікюром. Так. Я маю нарощені нігті, з першого погляду може і складеться враження, що я тими руками ніц не роблю, але воно хибне. Я маю гелеве нарощення, тож і мию, і перу, і готую сміливо і без наслідків. Єдине, при замішуванні тісто дещо набивається під нігті, але потім легко вимивається щіточкою. Головне звикнути:)
Форму змастити маслом та посипати меленими сухарями чи борошном. викласти тісто з бортиком. Зверху я традиційно кладу пергамент з чечевицею, аби не було пухирів. І в розігріту до 170 градусів духовку на 15 хвилин.
За час поки печеться корж готуємо начинку. Моркву натерти на крупну терку, печериці порізати, і всьо то присмажити на олійці на пательні (як на зажарку до борщу).
 На корж викладаємо спершу моркву і гриби, потім порізану курку, далі заливаємо двома збитими зі сметаною яйцями, накриваємо фольгою і на 15 хвилин в духовку.
 Дістати, посипати сиром, якщо хочете - викласти порізані яйця, та залити ще 2-3 яйцями збитими з молоком. Посипати спеціями Випікати ще 10 хв накритим і потім 5-7 відкритим.
 Я подавала до гарбузового супу попередньо підігрівши. Ситно. Тому якщо ви турбуєтесь про фігуру - обмежтесь лише переглядом фото:)

Наступним був яблучний пиріг. Навіть не знаю, як то правильно назвати - чи то тарт, чи галета, чи пиріг. Але скажу одне: вийшло дууууже ніжно і смачно, тому вкотре не можу сказати про термін та умови зберігання, бо як і в історії про вишневий пиріг все розійшлося швиденько. Отож, дубль два:)
На тісто:
- 1 столова ложка домашньої сметани
- півсклянки цукру
- 1 яйце
- 3 грами розпушувачу
- 70 грамів масла/маргарину/вершкової маси
- орієнтовно склянка борошна
На начинку:
- 5 менших яблук (бажано кислих сортів)
- півсклянки цукру
- 3 яйця
- чайна ложка кориці
- столова ложка сметани
- 2 столові ложки молока

Сметану та масло перетираємо з цукром та яйцем, додаємо розпушувач та по трошки борошно. Замісити еластичне тісто. Якщо є можливість - на пів години покладіть в холодильник. Я того не робила, оскільки взагалі не мала часу (у вчорашньому меню ще були фрикадельки, салат, м'ясна запіканка і суп).
Форму традиційно змастити жиром, посипати борошном, викласти тісто, але бортик лишити невисокий ( не більше 1,5 см). Покласти зверху пергаментний папір з чечевицею і випікати 10 хв при 170 градусах.
Тим часом яблука почистити від серцевин та шкірок і порізати плястерками.
На готовий корж викласти як вам до вполдоби (можете, зрештою, і дрібно яблука різати, але мені так більше подобається :) ), посипати корицею та цукром (я брала півсклянки, але можна  і менше), залити збитими  1 яйце+1 жовток+ сметана, накрити і на 10 хв в духовку.
Накрити фольгою. Далі залити збитим з молоком другим яйцем (якщо буде достатньо першої суміші - друга не обов'язкова - все залежить від висоти бортика) і випікати ше 5-7 хвилин.
Білок збити з 2 столовими ложками цукру і полити поверх яблук (не однорідно вийде, а так, що яблука будуть як під сіточкою) та випікати ще 10 хвилин.
Подавати теплим з кулькою морозива (це до речі новинка для мене - раніше з морозивом я їла тільки штрудель, але як виявилось, даний пиріг створює гарну пару з ванільним чи шоколадним морозивом, тож раджу спробувати), можна посипати мигдалевими пластівцями. Було дуже ням-ням...
Яйця зі сметаною утворюють суфле, яке ідеально пасує до хрусткого коржа.
 А з мандрівки мама привезла цукерки (з Бельгії), шоколад (Голландія та Франція), бельгійські гофри і звісно що голландський сир:) Всім сирам сир, особливо з песто. Французьке "Брі" теж поза конкуренцією... Отак от виглядає маленьке щастя:)
 Отож, випробовуйте рецепти, поки я насолоджуватимусь смаком сиру та шоколаду:)

6 коментарів:

  1. передостаннє фото чудове, а ти - моє кулінарне натхнення та креативна "виручалочка"

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. дякую. Аню :) щодо натхнення - то я б посперечалася, бо в твоєму блозі його багацько:) рада що рецепти стали в нагоді і потішили ваші шлунки:):):)

      Видалити
  2. випадково натрапила на Ваш блог і .... не змогла зупинитися, поки не дійшла до першої публікації...:)))
    Дуже цікаві пости, яскраві фото ..
    Заворожуючі фото одного з найулюбленіших міст світу... (хоча я проживаю в м. Одеса)...
    читаючи про Львів, хочеться повертатися туди знову і знову.. Хоча, можливо, кращим варіантом буде переїзд?))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Привіт:) рада, що вам сподобалось, що знайшли щось цікаве і корисне для себе:) Рада новому знаймству:) а щодо Львова... Знаєте, не дарма кажуть "Добре там де нас нема" - звісно, це чудове місто, воно відкрите для всіх і кожного зокрема, та все ж, бути гостем у ньому простіше, ніж мешканцем... Але якщо ви колись таки переїдете або приїдете просто на вихідні - рада буду знайомству вживу:)

      Видалити
    2. давайте на "ти"? ;)
      це точно) я тільки на травневих була...3 дні..отримала величезне задоволення!!! Звичайно, кожне місто має свої "+" і "-"... Одеса також цікаве та неоднозначне місто...
      До речі, будете в Одесі - пишіть ;)

      Видалити
  3. Надя, это что за безобразие! Не поделиться с Томасом курочкой! Бедный, бедный котенок! Надеюсь, что кусочек этого чудесного тарта ему все-таки досталось...)))

    ВідповістиВидалити