About Me :)

Моє фото

У вільний час веду блог, трохи фотогарфую, пишу, печу тортики на замовлення. Люблю придумувати щось нове. Люблю подорожувати та фотографувати. Люблю гладити кота і прикрашати ялинку,  пекти кекси і фруктові тарти, хорошу їжу і фуд-фото, спати на кольоровій постелі, їсти груші і холодець,  купувати взуття і вишукувати якісь прикольні речі на "секонді". Колекціоную ведмедиків. Люблю затишні кав'ярні. Не люблю горіхи і брехунів,  прокидатись коли за вікном ще темно. Не люблю шпильки і міні-спідниці. Хочу скупатись в океані, перезимувати в теплих краях, потрапити до Кейкенгофу, навчитися готувати фаршировану рибу, бути уважнішою і не стати на старості товстою :)

29 травня 2014 р.

Між весною і літом

 Трохи кадрів з останньої фотопрогулянки з Натальою. Цього разу, попри простуду  і не надто хороше самопочуття, вона нагадувала німфу, або фею... Як з ранкового туману... Такі по-весняному зелені очі і такий по-літньому пекучий погляд... Скажу одне - ДАЛІ БУДЕ...
 
 З усіма питаннями та пропозиціями звертайтесь в коментарях чи за тел. (093) 634-81-21

Трішки кримського у Львові

Для декого з моїх постійних читачів цей пост очікуваний:) Дехто мене навіть просив сходити в цю місцину і щось написати, інші питали чи то правда, що в центрі Львова можна продегустувати справжню кримсько-татарську кухню. Словом, я таки туди потрапила:)
Заклад знаходиться в самому серці старого міста, в проході-пасажі, який виведе вас з площі Ринок до костелу Єзуїтів, себто в пасажі Андреолі. Наразі заклад не має вивіски та свого, особливого інтер'єру, стіни пустують, але це можна зрозуміти - не все відразу...
Шефкед Юзбашев, власник кнайпи, переїхав з Криму до Львова в березні, а вже на початку травня заклад відкрив двері для відвідувачів. Чула, що вже зовсім скоро інтер'єр буде оформлено відповідно. Але перейдемо до головного, до їжі :)
З кримсько-татарською кухнею я познайомилась років 6 чи 7 тому під час поїздки в Крим, де за два тижні вдалося відвідати майже всі "достопрімєчятєльності", а також наїстися лагману і кебабу на 5 років вперед. Справа в тому, що в пансіонаті, де ми жили, куховарили саме татарки. Але от в меню були в основному тільки ті дві страви... Спершу то подобалося, але потім набридло...
Але повертаючись до теми. Минулого тижня фотографувала одну панянку, яка скоро матиме поповнення. Находившись вздовж і впоперек Стрийським парком ми прийшли в центр і пішли обідати - апетит нагуляли добрячий!
Меню не надто обширне, але цілком достатнє - салати, риба м'ясо, морепродукти, нарізки, перші страви та десерти. Словом, кожен знайде собі щось до вподоби.
Ми взяли грецький салат (30 грн порція).
Моя модель замовила лагман (30 грн. порція) - домашня локшина з тушкованими овочами(баклажан, картопля і морква) та м'ясом. Щось на зразок перше та друге 2 в 1 :)
Я брала плов (30 грн порція) - солодка морква, сушений барбарис, ніжне м'ясо і ууууух яка аджика! Мені сподобалося, що рис був розсипчатий і не був надто мокрим.  Я таке люблю, тому, можливо, оцінка дещо суб'єктивна, але для мене - саме враз!
 Пити брали  компот. Себто узвар. В патріотичних стаканчиках:)
Десертів не брали - не помістилося, хоча тут пропонують "пахлаву мєдовую" :) прямо як на пляжі:). Наразі заклад чимось нагадує чиюсь кухню, де тебе закликали на обід. Хоч дещо пусто, та все ж по домашньому. А оця "колекція" - прямо як у мене на кухні!
 Хочеться побажати господарям чимскорше все доробити, аби тішилися не тільки шлунок, а й очі:) Між іншим, коли ми сиділи, постійно хтось приходив новий, і всі їли, їли, їли... Наразі це дійсно не типово-львівський заклад, де можна сидіти і теревенити, але, здається, скоро він таким стане:)
Якийсь пост троха кривий вийшов, але суть зрозуміла:):):)

28 травня 2014 р.

Little Princess

 Минулих вихідних фотографувала цю малявку. Я вам скажу, дівка з норовом! Знає, що хоче і буде вперто того домагатися :) Маленька принцеса спершу позувала як справжня модель, але потім вирішила що то нудно, і гойдалки мають більшу цінність ніж платтячко та метелики.
 Одне з небагатьох фото де сімейство в повному зборі:)
 А далі були гойдалки:)
 Поки гойдалася з татом вийшло кілька кадрів з мамою :)
Чекаю в коментах конструктивну критику, а якщо маєте бажання познимкувати ваших кнопок та кнопочок - звертайтесь за тел. 093-634-81-21б радо допоможу:)

24 травня 2014 р.

2 в 1, або черговий крок з безвідходного виробництва:)

 Я поросятко. Велике таке, що обіцяє, обіцяє, а потім лінується. В мене на компі вже стільки публікацій зібралося, що певне надто по-літньому - багато гуляю, прихожу пізно, тому в результаті на блог залишається мінімум. Та й виходячи з публікацій у френд-стрічці можу сказати, що зима більш плідна на пабліки:)
Нині буде дві прості, але ситні і смачні страви. Щодо першої - я насправді в той день не планувала нічого пекти, але в мене залишилися 2 ложки салату з вареної моркви (та який то сала? Просто потерла моркву на терку, посолила, поперчила та змастила олійкою), варене яйце, трохи домашнього сиру і пучок зів'ялого шпинату. Яйця і твердий сир в холодильнику в мене завжди наявні. Тому ось що я зробила: (перелік даю як ніби ви його спеціально готуєте:), до того ж, якщо ви додасте до начинки щось з того, що завалялось у вас в холодильнику)
На форму діаметром 28 см мені знадобилося:
на тісто:
- 100 грамів масла/маргарину/вершкової суміші
- 1 яйце
- дрібка солі та дрібка цукру
- 3 столові ложки холодної води
- борошно (скільки візьме, орієнтовно склянка)
- 3 гр розпушувачу (себто третина пакетика "Доктор Еткер", який  я традиційно використовую)
на начинку:
- 1 варена морквина
- 100-150 грамів домашнього сиру
- пучок шпинату, або ж кілька столових ложок вже тушкованого
- 1 варене вкруту куряче яйце
- 2 курячих яйця
- столова ложка сметани
- 100-150 грамів тертого сиру
-спеції за смаком
Яйце перетерти з маслом, сіллю та цукром, по троху додавати борошно і воду та  продовжувати мішати. Додати розпушувач. Має вийти еластине тісто яке не прилипатиме до рук. Словом, тісто як і у всіх моїх попередніх рецептах. Печете спершу 10-15 хвилин при 170 градусах застеливши тісто папером і насипавши зверху квасолі чи крупи, а потім вже з начинкою ще 30 хвилин при тій же температурі.
Розкладаєте начинку так, як вам до вподоби. Я робила колами, аби цікавіше в розрізі виглядало. До сиру давала чабер, кріп, чорний мелений перець.
Далі заливаємо збитими з сметаною яйцями, посипаємо сиром і випікаємо.
 Виходить просто і смачно. Кіш робила низенький, до 3 см заввишки. Їла і холодним, і підігріваючи.
 Якихось вихідних я от так снідала:)

Одного дня я робила таку от запіканку. Ідеальна, коли у вас залишається риба. Можна навіть різних видів, можна навіть морожену і ту, яку ви недолюблюєте.  В мене була банка зеленого горошку, підійде і кукурудза, і цвітна капуста, і відварені овочі, словом, наповнюйте усім, чим вам до вподоби.
 Я брала:
- 200 грамів філе хеку
- 1 маленька цибулька
- столова ложка майонезу
- 1 столова ложка манної крупи
- шматочок батона ви білого хліба, попередньо замоченого в молоці
- 2 яйця
- сіль, перець до смак
- наповнювач на ваш смак (брала горошок консервований)
 
Всі інгридієнти крім наповнювача перемолола на кухонному комбайні в однорідну паштетоподібну масу. Додати наповнювач і вимішати.
Форму ( я використовую натуральну кераміку) змастити маслом і посипати сухарями. Викласти рибну масу ( буде доволі густа), накрити фольгою і випікати 15 хвилин при 170 градусах. Далі відкритим ще 15-20 хвилин. Опісля я вимикаю температуру і лишаю в духовці до повного вистигання.
Можна подавати холодною, як до нарізки, а можна і підігріти. Я готувала з картопляним пюре. Або ж з тушкованими зеленими овочами. В будь-якому випадку це і смачно, і корисно. Тому якщо досі не знаєте що б такого приготувати - вперед, до експериментів:) Ну і діліться враженнями:)
 Всім гарних вихідних! Постараюся ще опублікувати дещо нині-завтра:)