About Me :)

Моє фото

У вільний час веду блог, трохи фотогарфую, пишу, печу тортики на замовлення. Люблю придумувати щось нове. Люблю подорожувати та фотографувати. Люблю гладити кота і прикрашати ялинку,  пекти кекси і фруктові тарти, хорошу їжу і фуд-фото, спати на кольоровій постелі, їсти груші і холодець,  купувати взуття і вишукувати якісь прикольні речі на "секонді". Колекціоную ведмедиків. Люблю затишні кав'ярні. Не люблю горіхи і брехунів,  прокидатись коли за вікном ще темно. Не люблю шпильки і міні-спідниці. Хочу скупатись в океані, перезимувати в теплих краях, потрапити до Кейкенгофу, навчитися готувати фаршировану рибу, бути уважнішою і не стати на старості товстою :)

13 квітня 2014 р.

Яворівський пиріг

Даний пиріг я спробувала вперше не так давно - на моїй попередній роботі його пекла головний бухгалтер. Я не знаю, як вона готувала інші страви, але дві речі - це пиріг і "Штиняк" (кекс-зебра на амоняку) в неї були просто ідеальні. Яворівський пиріг в неї завжди був "то шо нада" - мастка начинка, делікатне тісто, яке зажди трималось купи і все це в міру досолене і приправлене. Я б може і не готувала його, адже страва видавалась мені складною, марудною і незрозумілою, але мала зробити проробку рецепту для "Клубу галицької кухні" і виявилось, що цей рецепт, як і інші переписи галицької кухні простий, доступний, смачний, а ще - ідеально підходить до борщу чи інших перших страв, смакує як холодним, так і підігрітим.
Назва пирога походить він назви міста Яворів на Львівщині. За історією, саме там щоп'ятниці готували тісто і ввечері пекли кілька духмяних пирогів з картопляно-гречаною начинкою, які споживали протягом вихідних. В інших регіонах Львівщини їх чомусь не готували...
Як я й казала, пиріг ідеально пасує до гарячого борщику, але також смачно буде споживати його як самостійну страву з грибною мачкою (така собі підливка, яка робиться з підсмаженого борошна, грибів та сметани. Ну або ж  без сметани, а з водою, якщо піст). Взагалі до начинки ще додають шкварки - я того не робила, бо ніколи з ними не пробувала. Хоч ця страва є суто галицька, та її приготування не буде вам проблемним, тому вперед, до нивих експериментів:):):) Отож вам потрібно:
Для тіста
- ¼
пачки дріжджів 

- 1 чайна ложка цукру
- 1/2 кг борошна
- 4 столові ложки соняшникової олії
- 250-300 мл води
- дрібка солі
Для начинки:
- 1
кг картоплі
- 1
склянка гречки
- 2
яйця
- 2 столові ложки борошна 
- 1 цибулина 
- сіль, кріп, пер
ець

Дріжджі посипаємо ложечкою цукру і залишаємо на кілька хвилин, щоб вони розійшлись. В цей час в миску просіюємо пів кілограма борошна і додаємо пів ложечки солі. Дріжджі, що розпустилися змішуємо з ложкою борошна і кількома ложками теплої води до консистенції сметани. Накриваємо рушничком і  ставимо у тепле місце на 15 хвилин, щоб суміш добре запінилась. Після цього розчин вливаємо до миски з борошном, поволі доливаємо 200-300 мл води і замішуємо тісто. Місимо тісто 15-20 хвилин до утворення пухирців, після цього додаємо олію і продовжуємо місити аж поки вся олію увійде у тісто. Гладке тісто накриваємо рушничком і даємо  постояти, поки воно не підніметься удвічі.

Далі - гарно вимісити ( має бути дещо тугішим, ніж на пиріжки)
Для начинки гречку потрібно відварити в посоленій воді до консистенції каші. Картоплю відварити і розім’яти в пюре. Цибулинку дрібно нарізаємо на підсмажуємо на пательні. Після цього до картопляного пюре додаємо яйце, добре змішуємо і додаємо усі інгридієнти, додавши борошна. Начинка не має мати грудочок. 
 Тісто розділяємо на дві частини. Тонко розкатуємо одну частину і викладаємо в підготовану братванку (себто дечку з бортиком, я маю керамічну - всетаки це більш екологічно) - змащену маслом і присипану борошном. Начинку ложкою накладаємо на тісто і накриваємо другим коржем, який розкатуємо з тіста, що залишилось. Пиріг накриваємо і відставляємо ще на 15 хвилин, щоб підріс. Моя проблема була в тому, що на таку форму було трохи забагато тіста, тому в мене вийшов такий кант - нагадав косу на голові Тимошенко:)
Пиріг поставити випікати у розігріту до 180 градусів піч пів години.
Я дріжджову випічку завжди змащую збитим яєчком - тоді вона буде мати золотисту скориночку.
Ну і далі трохи фото. На вигляд не дуже, адже кольору нема звідки взятись, але насправді це смачно!

3 коментарі:

  1. Надюш. очень душевный пирожок у тебя получился!)

    ВідповістиВидалити
  2. Ой, и здесь вкусно и красиво! Яворов - это для меня приятные детские воспоминания. Брат когда-то давно служил там в армии и поездка к нему была моим самым первым большим путешествием. Наверное, поэтому я так люблю ваши края.)))

    ВідповістиВидалити
  3. то смакота!!! знаю, що яворівські господині печуть його до борщу на весіллі. І я вперше спробувала його саме в Яворові на весіллі в найліпшої коліжанки!!!! беру рецепт на замітку. Більше ніде на Львівщині, звідки я родом, такого не печуть( принаймні мені не зустрічалось)

    ВідповістиВидалити