About Me :)

Моє фото

У вільний час веду блог, трохи фотогарфую, пишу, печу тортики на замовлення. Люблю придумувати щось нове. Люблю подорожувати та фотографувати. Люблю гладити кота і прикрашати ялинку,  пекти кекси і фруктові тарти, хорошу їжу і фуд-фото, спати на кольоровій постелі, їсти груші і холодець,  купувати взуття і вишукувати якісь прикольні речі на "секонді". Колекціоную ведмедиків. Люблю затишні кав'ярні. Не люблю горіхи і брехунів,  прокидатись коли за вікном ще темно. Не люблю шпильки і міні-спідниці. Хочу скупатись в океані, перезимувати в теплих краях, потрапити до Кейкенгофу, навчитися готувати фаршировану рибу, бути уважнішою і не стати на старості товстою :)

2 квітня 2014 р.

Хрусткий вікенд, або все геніальне - насправді просто:)

Не знаю, як це називають у вас, але в мене вдома ці хрумкі штучки називали "хрустики", у галицькій кухні вони відомі як "хрусти", російськомовні солодкоїжки звуть їх "хворост", а взагалі подібна випічка притаманна багатьом кухням світу. Проста в приготуванні і ще простіша в споживанні. Головне в приготуванні трохи терпіння- спершу тонко розкатувати тісто, а потім не їсти гарячі хрусти, а дочекатись, поки вистигнуть:)
Може я б і не готувала їх, бо для мене то суто зимові ласощі, але цього тижня мене попросили приготувати такі для однієї людини, тож я вирішила зробити невеличкий тест-драйв:)
Я традиційно готую їх за старим перевіреним рецептом ( всі мої знайомі готують їх по різному:) )
На одну порцію (їли вдвох цілі вихідні) мені знадобилось:
- 2 яйця
- 1 столова ложка густої домашньої сметани
- 1 склянка борошна (оскільки яйця були великі - додала ще 3 столові ложки)
- 1 столова ложка цукру
- 35 грамів (стопочка) коньяку (можна брати горілку чи самогон)
- 1 склянка цукрової пудри до посипання
- олія та смалець до смаження
 
В невеличкому банячку перетираємо яйця з цукром та сметаною, додаємо алкоголь і по трохи додаємо борошно постійно вимішуючи. Викидаємо суміш на дошку для тіста і місимо - має вийти тісто як на вареники. Не лякайтесь, що спершу воно не буде еластичним - постоявши 15-20 хвилин всі пухирці зникають і воно стає еластичним, мов пластилін. Кількість борошна залежить від жирності сметани та розміру яєць. В мене пішло трохи менше як півтори склянки.
Тісто розкатувати дуже тонко, аж півпрозоро. Нарізати смужечками, в кожній з яких зробити проріз і вивернути тісто вузликом.
Смажити на розігрітій пательні на олії з додаванням смальцю ( в старих переписах радять брати співвідношення 1:1, але я брала менше - смалець має трохи специфічний запах. На 100 грамів олії я давала столову ложку смальцю.
Коли жир добряче розігрітий - хрусти смажаться дуже швидко. Не чекайте, поки вони потемніють, стали золотисті - час перевертати.
Готові хрусти за допомогою щипців чи вилки викладати на пергамент, аби позбутись зайвого жиру, щоправда завдяки додаванню міцного алкоголю в мене з ним проблем не було, хрустики відразу були сухенькі.
Готові хрусти складаємо на тарілку і посипаємо цукровою пудрою. При бажанні можна додавати до пудри корицю, какао чи ваніль. Я чомусь в даному випадку недолюблюю прянощі і посипаю чистою пудрою з запахом цукру:) Томас зі мною погоджується:)
Щоб хрустики не втрачали хрумкості я тримаю їх на тарілці в кухні - ніяких холодильників, кульочків чи тумбочок, тісто хоче дихати:) Мої не втрачали хрусткості протягом 4 днів
Я робила середнього розміру, 7-8 см. в довжину, аби зручніше було смажити.
А взагалі це такий продукт, який можна робити довільної форми:)
І завдяки легкості транспортування їсти не тільки вдома, а й, приміром, на даху львівського будинку, де розташувалась кав'ярня, що ми з Катрін і робили:) Про наші посиденьки в наступному пості!

12 коментарів:

  1. прикольний то смаколик, згадка з дитинства, можна з будь яким напоем смакувати.
    Але дийсно кожна газда по ризному його гутуе, я на приклад на минерал.води

    ВідповістиВидалити
  2. Ой, в Италии это карнавальное сладкое. :)) Правда у него столько названий... в каждом регионе своё, но самое распострененное Кьяккерэ. :))

    ВідповістиВидалити
  3. щодо назви, в одній старій книзі ця страва має назву - вергуни:)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. саме так, але, здається, у вергунів трішки інший склад, хоча суть - та ж сама:)

      Видалити
  4. Надюшка, як же я люблю всяке шкішливе, жарене і хрустяче!!!
    Ми тільки недавно згадували з чоловіком ці дитячі ласощі, я пропонувала приготувати і так і не зробила. А Ти наче мені доброго копняка дала :-) Якраз є остатки сметани та помічник не у садочку. Залишаю пост відкритим, щоб не забути приготувати.

    Дивлюся, у Тебе моя сковорідка :-))) Жартую, а у нас вона як нова. Якщо цікаво ,як швидко відчистити, почитай
    у цій статті

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. ой, а я стільки всього перепробувала... я взагалі маю пантові пательні, але для хрустів їх шкода... а ця - пройшла вогонь, воду і мідні труби:) а відчистити її ніяк не можу:( але погодься, що то - сама офігенна сковорода:):):)

      Видалити
  5. гарнюньки вийшли, а як їм пасує серветочка, обожнюю клітинку, вона така домашня! Томасе, привіт:)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. я теж клітинку люблю, і нарешті на черговому "секонді" знайшла:) то веееликий рушник між іншим:) а Томас.. ех.. весна прийшла, що тут скажеш? співає як жайворонок - з шостої ранку:)

      Видалити
  6. О, як я люблю такі хрустики! :) Обовязково зроблю :)))
    до речі вже робила салатик з черемши і пекла франзольки :))))
    / а зараз перечитую статті з тегом "кукінг" шукаючи як краще запекти шиночку :)))/

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. а мені вже черемша набридла:) щось я переїла, певне... Нині робила один з улюблених салатів - скоро напишу про нього. А щодо шиночки... Якщо пробуватимеш якісь цікаві додатки - обов'язково поділись досвідом, бо я ну дуууже люблю щось нетрадиційне...:)

      Видалити
  7. Ой, как вкусно!!! Сто лет не жарила хрустики! Надюша, ты раздразнила меня своими фотографиями!
    Привет Томасу!)))

    ВідповістиВидалити