About Me :)

Моє фото

У вільний час веду блог, трохи фотогарфую, пишу, печу тортики на замовлення. Люблю придумувати щось нове. Люблю подорожувати та фотографувати. Люблю гладити кота і прикрашати ялинку,  пекти кекси і фруктові тарти, хорошу їжу і фуд-фото, спати на кольоровій постелі, їсти груші і холодець,  купувати взуття і вишукувати якісь прикольні речі на "секонді". Колекціоную ведмедиків. Люблю затишні кав'ярні. Не люблю горіхи і брехунів,  прокидатись коли за вікном ще темно. Не люблю шпильки і міні-спідниці. Хочу скупатись в океані, перезимувати в теплих краях, потрапити до Кейкенгофу, навчитися готувати фаршировану рибу, бути уважнішою і не стати на старості товстою :)

19 березня 2014 р.

Білий дворик, або посиденька дощової неділі

Моя мама вже тиждень в Трускавці. Зазвичай, коли вона туди їде - я один чи два рази приїжджаю до неї в гості (це 3 години електричкою зі Львова або півтори маршруткою). Цього разу я не могла не приїхати, адже саме на вихідних у неї було День народження:). Щоправда погода в неділю видалась не найкраща, як результат - маю чарівний герпес... Був дощ, вітер, а як я приїхала до Трускавця - пішов сніг. Конкретний такий сніжок... Тому всі прогулянки містом відпали. Півдня провели в торговому центрі (до Львова я повернулась з новою сумкою та горнятком з репродукцією Густава Клімта - лишилось в магазині лише два і попали під переуцінку, 40 грн. замість 140 :) ) а потім пішли святкувати.
Трускавець, хоч і рахується містом, де лікуються, та закладів де можна смачно і зовсім не дієтично провести час теж не бракує. Дощ не дав нам дійти до ресторану "Сас", тому ми зупинили свій вибір на ресторації "Білий дворик", навпроти санаторію "Кришталевий палац", що по вул. Суховоля.
Заклад оформлений в етностилі, дерев'яні меблі, відповідні декори, є навіть справжня піч.
Скажу відразу - ціни львівські. На все - і на страви, і на напої, ну але ми були до того готові:) Ходили ми втрьох - я, мама і мамина коліжанка. Не знаю, що думав офіціант (певне типу "ото жеруть, коняки!"), але ми справді трохи забагато замовили... Отож, по порядку (чек з цінами в кінці посту): пити взяли три по сто чилійського вина. Келихи чисті, навіть знизу. Приємно. І навіть відповідної форми - на жаль, часто в закладах тому не приділяють уваги і наливають і той посуд, що мають,а  не в той, що треба. З закусок - рибна тарілка та два салати. 
Рибна закуска мала орієнтовно 450 грамів виходу, до складу входило три види риби, масло (грамів 40-50, та було трохи холодне, тому погано намазувалось), лимон (грамів 20-30), оливки (5-6 штук), зелень, себто риби там було грамів 320-350.
Риба виглядала, як з типових магазинних герметично-упакованих нарізок, але була свіжа, тому було всеодно - самі вони її різали, чи просто дістали з упаковки. Хліб ми замовляли окремо, але до риби більше пасував би білий хліб чи багет, а його не було - якийсь прокол вийшов. Краще б підняли ціну на пару гривень, але до тарілки подавали білий хліб за замовчуванням - риба справді жирна, і найкраще її смакувати з булочкою та маслом. Хлібна нарізка в них смачна, але явно не до риби:), офіціант мав би попередити, проаналізувавши наше замовлення.
До салату - люкс, але оскільки в нас не було особливого вибору, а мама моя чорного хліба їсти не може - я з тьотьою Оксаною мастили канапочки по заварному хлібчику, а я як завше крутила трояндочки з червоної риби :)
З салатів замовили "Пан Грецький" - на зразок грецького салату, але трошки відмінний - до складу не входила цибуля, яку традиційно дають греки. Взагалі, "плюс", що заклад дає свої дещо змінені назви і не дурить споживача, адже дуже прикро коли вам обіцяють "Грецький", "Цезар" чи "Капрезе" а приносять щось віддалено на те подібне. В даному випадку ми чекали овочі з сиром - і ми то отримали. Хоч і не так, як це роблять в Греції:) Але ж це українська кухня, і "Пан Грецький"  - хороша інтерпретація.
Хочу зауважити, що оливки, які були і в рибній тарілці, і в салаті були фіолетові з кісточками, смачні і якісні. А то прикро, коли півсотні даєш за салат, де дрельовані оливки з жестянки за 7 грн..
Другим салатом був "Італійський" - версія "Капрезе", але без свіжого базиліку та невеликою кількістю оливкової олії, зате з рукколою та бальзаміком і сухими спеціями (мені чомусь пахло орегано). Великим плюсом в обох салатах було використання соковитих червоних помідорів без білих серцевин, що довлі непросто в дану пору року. Салати пахли літом...
На гаряче ми замовили по стейку з сьомги. Отут ми ступили. Вихід кожного 300-350 грамів, а враховуючи попередньо з'їжену рибу і салати - то було занадто...
Стейки подають з соусом та декорують свіжими овочами.
І тут ще один плюс закладу, навіть два: до риби нам подали рибні (!!!) виделку та ніж а також воду для миття рук. Мушу зауважити, що зараз мало хто приділяє тому увагу, насправді то класно, коли дотримуються правил сервірування.
Оскільки ми боялись що нам буде мало - взяли ще порцію печеної картопельки (досі думаю: нащо???). Ароматна, часникова, підсмажена, словом, моя підшлункова довго згадувала мене "не злим тихим словом...", але не могла я втриматись перед її ароматом!!!
От тут виник напевне перший "мінус" закладу - картоплю подали в симпатичному полив'яному полумиску, який ідеально вписувався в концепцію закладу, але решта тарілок була звичайна біла. Трохи "не альо" - все таки якщо стиль є - його треба шанувати, і з часом замінити посуд на керамічний, який більше характерний для "етно", а то це виглядає так, якби офіціанти ходили не в вишиванках, а в звичайних білих сорочках та чорних брюках - ніби й гарно, але не настільки, як могло б. А офіціанти виглядають гарно, льоновий одяг добре доповнює концепцію "...Дворика"...
Звісно, що я приїхала зі своїм тортом:) Вибачте, але останнім часом не шаную випічку "не домашню". Тортик гарно нарізали та подали декорувавши сердечками з какао - мило, ще один "плюс".  Ну і подали до нього десертні прибори:)
До мого бисквіту з ананасами та сирним кремом замовили чорний чай. Ммммм... Яка посудка! Ексклюзивні глиняні чайничок та горнятка, здавалось, покращили смак. Чайничок, між іншим, був з підігрівом:)
Між іншим, коли ми прийшли - була 80% заповненість закладу, багато російськомовних відвідувачів які смакували борщик та інші смакотульки. Не знаю, що там на сході розказують про злих бандерівців, які гноблять російськомовних, але тут  всі почувались комфортно, і оскільки ми були останніми хто виходив - з впевненістю можу сказати, що всі пішли задоволені та ситі. 
Ми теж виповзали... А, забула - рибу ми забрали з собою. На відміну від деяких львівських кнайп тут з нас не взяли 4 гривні за одноразовий пластиковий лоточок :)
Тому рибка поїхала до Львова і була на вечерю:) В ідеалі треба було брати 2 стейки на трьох... І без картоплі:)
Ну і чек - щодня до 16.00 діє знижка на все меню та бар - 20% - доволі суттєва, я вам скажу, все ж краще, аніж популярна всюди "картка постійного клієнта", яка дає від 3 до 5 %
Ще, як недолік - музика. Сонна і не надто в тему. Невже багата українська культура не має аналогів для милування вуха замість класичних збірників інструменталки з обов'язковими "Емануель", "Шернбурзькі парасольки" і т.п.? Адже є багато лірики, багато спокійних пісень, які б були чудовим музичним фоном! Вечорами, судячи з апаратури, відвідувачів тішить жива музика, подейкують, за неї беруть додаткову доплату. 
Як висновок - гарний заклад в етно-стилі з переважно європейською, а не українською (але все ж смачною кухнею) і трохи високими, як для Трускавця цінами, але як каже моя мама: "Скільки того життя, аби після прожитого пів-віку не зробити собі презента?"
п.с. Нічний Львів зустрів мене холодним вітром, вологим повітрям і вогнями останніх маршруток...

4 коментарі:

  1. Выглядит все красиво и аппетитно ) тортик очень красивый, очень хочется кусочек ))

    ВідповістиВидалити
  2. детальний пост! чекаю на обновки:)!

    ВідповістиВидалити
  3. все як завжди , все просто супер!
    Але чому немае фото интерьеру?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. там доволі тмяно, тому фото немає:( поки було більш видно - було дуже людно....

      Видалити