About Me :)

Моє фото

У вільний час веду блог, трохи фотогарфую, пишу, печу тортики на замовлення. Люблю придумувати щось нове. Люблю подорожувати та фотографувати. Люблю гладити кота і прикрашати ялинку,  пекти кекси і фруктові тарти, хорошу їжу і фуд-фото, спати на кольоровій постелі, їсти груші і холодець,  купувати взуття і вишукувати якісь прикольні речі на "секонді". Колекціоную ведмедиків. Люблю затишні кав'ярні. Не люблю горіхи і брехунів,  прокидатись коли за вікном ще темно. Не люблю шпильки і міні-спідниці. Хочу скупатись в океані, перезимувати в теплих краях, потрапити до Кейкенгофу, навчитися готувати фаршировану рибу, бути уважнішою і не стати на старості товстою :)

27 січня 2014 р.

"Moja Ptasia", або тандем печінки і селери

 "Moja ptasia", що з польської мови означає "моя пташечка" - саме така назва ніжної на смак страви лише для ніжних панянок:)
 До чого я веду? До того, що вже не за горами таке улюблене молодими парами осучаснене свято кохання, воно ж - День святого Валентина. І хоча я до цього дня ставлюсь дещо скептично, все ж багато людей вважають його важливим у стосунках. Ну і хай, якщо їм так добре:) Це день коли панянки чекають приємних сюрпризів від своїх кавалерів, але скажу по правді - квіточки, ведмедики, колечка і сумочки то звісно добре, але якщо чоловік ще й романтичну вечерю приготує - то буде вище всяких похвал, особливо, якщо його до кухні зазвичай не тягне. 
Страва є проста в приготуванні, тут головне - естетична ресторанна подача і натхнення. Рецепт розрахований на дві порції (а більше і не потрібно), час приготування займе орієнтовно 40 хвилин, а то і  менше.
Хочу ще кілька слів сказати про селеру. Зараз чомусь ми ставимось до цього продукту без належної уваги та вдячності - а намарно, адже він має чудову омоложуючу та очищуючу дію, а ще - це найкращий український афродизіак! Селера користувалась популярністю по всій території не тільки сучасної України, а й багатьох країн Європи (чому її призабули зараз - навіть не знаю). Напевне завдяки своєму аромату та приємній текстурі селера є складовою великої кількості рецептів перших та других страв. Це так, для загального розвитку, але повернемось до рецепту.
- один середній колір селери ( 400-500 грамів)
- 1 середня картоплини
- 30 грамів масла
- 3 столові ложки вершків+ 1 чайна ложка вершків
- сіль та перець до смаку, трішки борошна
- 300 грамів печінки птиці ( я брала індичу, куряча теж добра буде, ну і гусяча, але її важче зараз знайти. Чомусь...)
- склянка молока
- невеличка цибулька
- кілька апельсинових цукатів 
- 30 грамів вареної моркви
- дрібка цукру або трішки меду
- каперси до декору

Печінку промити, порізати на шматочки та залити молоком. Картоплину очистити і розрізати на 6-8 кавалочків. Селеру почистити (зрізати багатенько шкірки, аби волокон не було), дрібно порізати, посолити і разом з картоплею варити допоки овочі не стануть м'якими і придатними для пюрування. 
Поки вони варитимуться (то десь хвилин 20 піде) нарізаємо плястерками цибулю і підсмажуємо на олії на пательні. За старими галицькими переписами господині робили це на смальці з домашньої птиці, особливо добре, писали, це вдається на гусячому. Я обмежилась олією. З гусаками якось не склалось на 5 поверсі поверхівки... 
Печінку яка хоча б 15 хвилин побула в молоці ( в ідеалі - годину-півтори) дістати, легенько просушити паперовим рушничком, обкатуляти в борошні і відправити на пательню до цибулі, все це  солимо, перчимо. Готування печінки займе хвилин 10. Тому не забувайте про овочі.
З розм'яклих селери та картоплі злити воду, додати вершки та масло і блендером перетерти в однорідне пюре, накрити кришкою. В невеличкій посудині блендеруємо моркву з цукатами, чайною ложкою вершків та медом (чи дрібкою цукру).
На тарілку з допомогою кулінарного кільця або форми-сердечка викладаємо пюре, поливаємо його морквяно-помаранчевим соусом-пюре, зверху кладемо печінку і декоруємо каперсами.
Селера має нейтральний смак, але чітко виражений аромат, цукати з морквою додадуть солодкавої нотки до печінки, а солений каперс на закуску тонізує. Словом, вечеря буде легка і поживна, а як доповните пляшечкою білого напівсолодкого винця, то ваша люба пташечка буде задоволена точно! Маєте 2 тижні на репетицію та інтерпритації, вони завше вітаються:)
 п.с. А якщо печінку не доїли, а викидати шкода - зробіть ніжний паштетик, але про нього - в наступному пості:)

2 коментарі: