About Me :)

Моє фото

У вільний час веду блог, трохи фотогарфую, пишу, печу тортики на замовлення. Люблю придумувати щось нове. Люблю подорожувати та фотографувати. Люблю гладити кота і прикрашати ялинку,  пекти кекси і фруктові тарти, хорошу їжу і фуд-фото, спати на кольоровій постелі, їсти груші і холодець,  купувати взуття і вишукувати якісь прикольні речі на "секонді". Колекціоную ведмедиків. Люблю затишні кав'ярні. Не люблю горіхи і брехунів,  прокидатись коли за вікном ще темно. Не люблю шпильки і міні-спідниці. Хочу скупатись в океані, перезимувати в теплих краях, потрапити до Кейкенгофу, навчитися готувати фаршировану рибу, бути уважнішою і не стати на старості товстою :)

19 січня 2014 р.

День пастернаку, або зупка&крекери hande-made

Що ми знаємо про пастернак, окрім того, що в дитинстві чули пісню про те, як "танцювала риба з раком, а петрушка з пастернаком"? Ну овоч є такий, та й напевне все... А ніхто навіть не задумувався, що це не просто овоч, а дуже поживний, корисний і смачний коренеплід, який має своє місце в українській кухні. До складу справжнього борщу обов'язково має входити цей духмяний елемент. Доречним він буде і до печені чи тушенини. Має він своє почесне місце і в галицькій кухні, де не так давно він займав чи не лідерську позицію! До початку минулого сторіччя, допоки його не витіснила картопля, саме з пастернаку робили ніжні пюре-гарніри, з нього ж готували і палюшки, з нього ж варили різноманітні зупки. 
Зізнаюсь: ніколи не купувала пастернаку, вважала його або морквою-альбіносом, або петрушкою-переростком. Бабця колись тримала його на зиму в підвалі і додавала до якихось страв, але на час коли я почала готувати вона перестала то робити, тому пастернак так і лишився для мене нерозгаданим блондином...
Але десь з рік тому, наткнувшись в неті на статтю про галицьку кухню я почала звертати увагу на цей овоч, що продавали на базарі. І ось, позавчора я таки його купила! Відбірний  і м'ясистий, десь з кіло на десятку. Купила. Принесла додому. Цілий вечір дивилась на нього. Думка не йшла.. Питала в людей, які щось з нього готують - натхнення не прийшло. І от, вчора ввечері я таки вирішила щось робити. Рецепти, що я знайшла мене не влаштовували, тому вирішила діяти чисто інтуїтивно. І знаєте що? Результат мене неймовірно втішив:) Багато рецептів пропонують використати цибулю, в мене її не виявилось. Іти спеціально за нею в магазин не хотілось, тому, як я і казала, діяла навпомацки.
В результаті отримала півтори літри смачної зупки і ароматний гарнір до риби. Нині напишу про перше.
Отож, кажу відразу - дуже поживно і ситно, порція 200 мл якраз достатня на особу, якщо плануєте їсти "друге". Я розігналась, і нам вистачило лише "першого" :)

На півтори літри готової страви мені знадобилось:
- пастернак - один великий коренеплід і один маленький ( то десь грам 400)
- середня морквочка ( грам 150)
- 3 невеликі картоплини
- 100 мл молока ( вершків не було - з ними було б краще)
- один плавлений сирочок типу "Дружба"
- сіль, перець за смаком, 2 горошини духмяного перцю та кілька горошин коріандру.

Я почала то всьо робити з вечора. Пастернак помити, почистити і порізати тоненькими шматочками. В баняк з грубим дном налити трохи олії (давала оливкову), вчипала туди пастернак і вимішала. Далі додала трохи води (аби покрила) і закривши кришкою лишила на малому вогні тушкуватись. Тим часом почистила і нарізала картопельку, відправила її теж до баняка і долила ще трохи води. 
Потім я бавилась на телефоні, і згадала, що треба моркву. Почистила, порізала, додала, влила ще води. Ну і булькало воно в мене десь з годину. Потім я пішла спати. За ніч воно настоялось, запах пастернаку став доволі відчутним. Вранці я то всьо доварила ( бо морква була трохи тверда - її треба перед картоплею кидати), додавши ще трохи води та прянощі. Потім перебила блендером - отримала світло-жовте пюре (без моркви колір буде надто блідий). Влила молоко і далі варила на маленькому вогні. Наступним - натерла на крупній терці плавлений сир ( думаю як натрете 50 грамів "Голандського" чи "Королівського", або будь-якого іншого твердого вершкового сиру - гірше не буде) і додавши до зупки ще варила 3 чи 4 хвилини. 
Потім зняла з вогню, накрила кришкою і дала 15 хвилин постояти.
Вийшло смачно (я принаймні таке люблю). Читала, що можна варити на курячому бульйоні. Але мені і так смакувало. Перед подачею посипала зверху сиром. З декорів - хіба морква, в зимову пору з різним зіллям складно.. Хочу спробувати на вікні вирощувати, хтось таке практикував???
До зупки я робила домашні крекери. А тепер - рецепт про безвідходне виробництво:)
Тижні зо два тому захотіла я хрумкого печива, але для рецепту був потрібен смалець. Не виявилось. Купила в супермаркеті меленого сала, за вечір таки витопила той злощасний смалець (потім відмивала плиту і зализувала опік на пальці), а шкварки залишились. Викидати? Та яке... Стояли вони, стояли і достояли:)
Отож, на дечку печеньок і жменю шкварок мені знадобилось:
- власне шкварки
- 2 яйця
- ложка сметани
- ложка олії
- чайна ложка орегано ( можна і дві, а можна і сухий кріп чи базилік, або кунжут, або льон - підійде все)
- трішки соди погашеної оцтом
- борошно - скільки візьме (десь півтори склянки)
Шкварки (себто та неясна субстанція, що залишилась після того, як я злила смалець) перемолоти на м'ясорубці ( вийшло 2,5 столові ложки готової маси), змішати з яйцями, посолити, поцукрувати, додати сметану, олію, соду, вимішати, додати спеції чи наповнювач і по трохи додавати борошно вимішуючи тісто.
Замісити, розкатати, найкраще - вирізати коліщатком, можна просто ножем, попротикати виделкою. Випікати в духовці на дечці чи на пергаменті при 170 градусах 15 хвилин ( або ж поки не підрум'яняться. 
Печенька жирні, тож до дечки не липнуть. На вигляд не дуже, але мають добрий смак. До зупки - ідеально! До того ж повністю натурально!
п.с. А це я собі таку піалочку спрезентувала в "Ашані" - остання лишилась, дуже сподобалась:) Якраз до зупки!

1 коментар:

  1. Добрий день!
    Наш сайт www.mytasteukraine.com - мотор пошуку рецептів з кулінарних сайтів і блогів. Завітайте до нас і якщо сайт Вам сподобався – додайте Ваш блог тут: http://www.mytasteukraine.com/dobavit-svoi-blog-receptov . Ми з радістю опублікуєм Ваші рецепти і регулярно відправлятимемо Вам відвідувачів.

    ВідповістиВидалити