About Me :)

Моє фото

У вільний час веду блог, трохи фотогарфую, пишу, печу тортики на замовлення. Люблю придумувати щось нове. Люблю подорожувати та фотографувати. Люблю гладити кота і прикрашати ялинку,  пекти кекси і фруктові тарти, хорошу їжу і фуд-фото, спати на кольоровій постелі, їсти груші і холодець,  купувати взуття і вишукувати якісь прикольні речі на "секонді". Колекціоную ведмедиків. Люблю затишні кав'ярні. Не люблю горіхи і брехунів,  прокидатись коли за вікном ще темно. Не люблю шпильки і міні-спідниці. Хочу скупатись в океані, перезимувати в теплих краях, потрапити до Кейкенгофу, навчитися готувати фаршировану рибу, бути уважнішою і не стати на старості товстою :)

24 січня 2014 р.

Хвороба. Кашка. Сюрпрайз

Давно я так не проводила день як сьогодні - в ліжку. Кілька днів з температурою дались взнаки - мене заклало остаточно, голос сів, кашель дістав, голова немов баняк... Я найбільше не люблю такий стан, коли немає сили щось робити, а просто лежати лінь. Ну тобто ми спершу з Томасом спали, потім пили чай, потім знову спали, знову чай, знов у ліжко, читали новини про події в Києві, а потім я захотіла їсти. 
На обід в мене була гарбузова кашка. Гарбузянка. Мммм... Як я її люблю. Кожен, кого я знаю, готує її по-своєму. Тож щоб день вже не зовсім пройшов намарно - трохи фото і рецепт. 
Я готую її в духовці зі свіжого чи мороженого гарбуза ( я восени купую гарбуз, чищу, нарізаю кубиками і морожу в поліетиленових торбинках. Потім розморожую в молоці) в термостійкому або глиняному посуді.
На дволітрову сеталову каструльку ( то таке вогнетривке скло, вони прозорі зазвичай з кришками) знадобитсья:
- літра молока
- склянка пшона
- 700 грамів очищеного нарізаного шматочками гарбуза
- пакетик ванільного цукру
- 3 столові ложки цукру (або більше, якщо любите солодке)
- склянка родзинок
- дрібка солі
В мене це все просто: наливаю молоко і відразу вкидаю гарбуз. Якщо морожений - прямо мерзлий і кидаю. Зайва вода завжди випарується. Отож, молоко з гарбузом та дрібкою солі ставлю в духовку нагріту до 160 градусів десь на хвилин сорок. Потім всипаю туди ж пшоно ( з рисом не люблю), додаю цукор і закривши кришкою далі в духовку. А далі - пильнуйте. Орієнтовно за 30-40 хвилин пшоно почне набухати, гарбуз стане м'яким. Я тоді дістаю то всьо з духовки, товкачиком для картоплі переминаю то всьо в однорідне пюре, додаю ванільний цукор та родзинки. Інколи замість ванільки даю корицю. Накрити кришкою і ще в духовку на півгодини. Тривалість залежить від гарбуза - наскільки він водянистий. В результаті - каша має увібрати все молоко. Коли це відбулось - винесіть її на холод, я зазвичай варю звечора, і виношу на балкон. На ранок  - то все стає густе і однорідне, що можна різати ножем, що я і роблю. Я люблю підігріти кашу в мікрохвилівці і полити сметаною. 
Можна також готувати і рідку кашу, або ж варити гарбуз, або ж... я не знаю, як це робите ви, але я люблю саме так. До того ж, приготовану таким методом кашу можна витискати формочками і красиво подавати:)
Оскільки я нині не мала часу на красу - то просто врізала собі кавалок і загріла. А потім полила сметаною, посипала мигдалевими пластівцями, урочисто прикрасила вишенькою яку відразу ж і з'їла, ну і кашу, перемішану  зі сметаною, чекала та сама участь...
п.с. Нині попри такий паскудний день я отримала один дуже приємний сюрпрайз. В мої руки потрапив... конвертик від Ані. Єдине, що мене засмутило, так це те, що він був розпакований:( Аня обклеїла його стрічечкою. Так от - на місці склейки стрічечка була роздерта, та й сам конверт тримався "на соплях" - доблесна "Укрпошта" певне думала, що там бімба, тому вирішила перевірити... Схоже тільки, що все прийшло ціле - чарівна конячка hande-made, янголик для скрапу та набір листівок (її ж авторства). Так приємно! Дякую-дякую-дякую!!!
Це був маленький розіграш презентів до першої річниці її блогу. І от мені так підфартило. Томас особливо втішився дзвонику на шиї конячки, тому довелось коника заховати від його зубів... А в мене теж невдовзі іменини блогу, і я навіть підготувала дещо. Але про то - іншим разом. Напевне завтра! ;)
Коник на удачу:)

11 коментарів:

  1. я теж із зівшим голосом та нашморком:)..і каші захотілося - треба лишень вполювати гарбуза..тьоті з пошти певне зацікавилися, що може дзвеніти (хочи при відправці смиренно забрали листа, навіть не цікавились). та все добре доходить до адресата:) коня пасує, передостаннє фото взагалі прикольне вийшло!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Аню, ну це ж наша пошта, що дивуватись... Добре що коника не присвоїли! Я останнього разу вполювала гарбуза в супермаректі:) Так що успіхів в пошуках!

      Видалити
    2. і виздоровлюй поскорше!!!

      Видалити
  2. Надюшка выздоравливай! побыстрее)

    ВідповістиВидалити
  3. Надюша, выздоравливай! Побольше витаминов и положительных эмоций! Витамины в каше с тыквой есть, а эмоции Томас тебе точно обеспечит! Коты умеют дарить улыбки!)))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую:) А Томас він такий...Хоча зараз пішов від мене в своє крісло - зрадник...

      Видалити
  4. Надя болеть всегда так плохо, хорошо, что котик рядом. Коты умеют лечить... Скорейшего выздоровления!!!
    Спасибо за такой интересный рецепт, никогда не пробовала есть такую кашу! Выглядит потрясающе, надо попробовать сделать!
    А почта она такая, даже у нас, несколько раз мне приходили полуоткрытые конверты и слегка разорванная посылка...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую:) Рецепт насправді дуже простий, спробуй обов'язково! А пошта...Ех, то взагалі специфічна інстанція...

      Видалити