About Me :)

Моє фото

У вільний час веду блог, трохи фотогарфую, пишу, печу тортики на замовлення. Люблю придумувати щось нове. Люблю подорожувати та фотографувати. Люблю гладити кота і прикрашати ялинку,  пекти кекси і фруктові тарти, хорошу їжу і фуд-фото, спати на кольоровій постелі, їсти груші і холодець,  купувати взуття і вишукувати якісь прикольні речі на "секонді". Колекціоную ведмедиків. Люблю затишні кав'ярні. Не люблю горіхи і брехунів,  прокидатись коли за вікном ще темно. Не люблю шпильки і міні-спідниці. Хочу скупатись в океані, перезимувати в теплих краях, потрапити до Кейкенгофу, навчитися готувати фаршировану рибу, бути уважнішою і не стати на старості товстою :)

21 січня 2014 р.

Тернопіль. "Старий млин". Враження зашкалюють :)

Нещодавно в Тернополі відбувся один смачний захід, після якого ми відвідали одне зі смачних місць міста. Ресторація "Старий млин". Музейна ресторація. Місце, про яке в Тернополі мабуть знають всі. Аналогів я не зустрічала - в подібних місцях бувала, але таку ресторацію бачила вперше.
Заклад в стилі "Гауді нервово курить збоку". Так так, саме Гауді - мозайка зі шматочків посуду та кахель, чудернацькі форми, покручені сходи, інтер'єр ніби мушля - сходи та зали ніби закручуються ведучи догори, певні архітектурні прийоми в стилі видатного архітектора. Побудоване все це чудо-диво у 2003 році. Якщо не помиляюсь, сам власник закладу пан Михайло Гросуляк проектував ресторацію та будував заклад. Шкода, що погода не дозволила зробити фото знадвору - сильний сніг і вечір взяли своє... 
Заклад носить таку назву, оскільки колись на тому місці справді був млин і ресторація фактично зведена на старому фундаменті. 
Хоч сама сучасна будівля доволі молода, та всередині неї купа старожитностей - починаючи від корбів на фасаді  і закінчуючи посудом та витворами народних умільців всередині. Всього - близько трьох тисяч (!!!) музейних експонатів. Вхід - теж з творчим підходом:) Вхід вільний :) :) :)
Інтер'єр вражає. Хтось скаже - занадто всього, але водночас - таке не щодня побачиш, звісно, якщо ти не офіціант "Старого млина" :)
Аж не віриться, що  такому музеї до того всього можна доторкнутись та ще й смачно провести час! Меблі дерев'яні, а всі кухонні причандалля справжні, зі своєю столітньою (а то і більше) історією.
Є й справжні експонати - як приміром люльки з розкопок
Або ж антикварний посуд різного стилю та національності...
Ціни не малі, але й не захмарні. Вибір страв великий, серед яких лідирують наїдки місцевої галицької кухні. А яка подача! Я різне бачила, але таке - вперше. Цікавий посуд, милі оку дрібниці, вишколені кельнери.
Ресторація має чотири рівні в дусі української кнайпи-шинка-ресторації і суші-бар на п'ятому. 
Стравопис має дещо нетрадиційний вигляд - назви страв випалені на дерев'яних дошках
 Ялинка у відповідному стилі - цибулька, перчик, горішки, бублики.
 Зали прикрашені старовинними столітніми вишивками та тарілками - я такі штуки дуууже люблю...
 Відчуття, ніби ти в старовинній чарівній скрині, за межами якої - буденне життя, а в середині - казка. Але перейдемо до їжі:)
Нас обслуговував чорнобровий хлопака, який як і всі офіціанти закладу був одягнутий у полотняний одяг з елементами вишивки, на голові мав бриля, через плече - торбинку. Нагадував пастуха. Виглядало то все круто ( дівчата-офіціантки мають довгі полотняні сукні або  строї і квіти у волоссі) і дуже натурально - ніби вони в своєму часу і в своєму місці, жодного театру чи награності.
Прийняв замовлення, озвучив час очікування страв, врахував побажання. 
Я замовила чаю - треба було загрітись після хуртовини - і вареники з вишнями. Михайло брав борщ і капучіно.
Такої подачі чаю я не очікувала:) Хто не знає - скажу, я фанатка посуду і різних цікавих прибамбас - ложечок, вилочок, щипців для цукру, аксесуарів, блюдечок, особливо з натяком на старовину. А тут стільки всього нараз! Неочікувано, реально!
Чай (22 грн) - ягідний карпатський - принесли в чайничку, який довго тримав відповідну температуру, тож напій залишався в міру гарячим і ароматним. 
Можливо, чайний набір не надто вписувався в етно-інтер'єр, але моє естетичне задоволення не мало меж!
 До чаю додавались мед, два види цукру і хрумке печенько (знаю такі, печуться на смальці - в мене навіть така формочка сердечком є!)
 До кожного замовлення - комплімент від закладу - грінки з чорного хліба з часником та намазкою з сала. Але ми так і не попробували:) Михайло мав до борщу пампушки, а мені до вареників не надто пасувало. Та й грінки - не на мої слабкі зуби. Та все ж приємно. І колоритно.
 А от і борщ ( якщо не помиляюсь - 35 грн. за порцію). Михайло був задоволений - казав, що це один з кращих борщів, який йому доводилось пробувати. Оригінальна подача теж не лишає байдужими - що ж то за борщ, що без цибулі та пампушок? Цей був правильний:)
 Можна їсти дерев'яною ложкою, а можна і звиклими приборами. Наступними були мої вареники - в дерев'яному полумиску-макітрі (не знаю навіть до чого то було наближене) з сметаною та варенням в додаток. Це був справжній смак літа! Порція (40 грн.) видалась мені завеликою, тому я здала позицію залишивши третину... Ніжне тісто, соковиті вишні, в міру підсолоджені - ідеальний смак. без коментарів.
Кава була не дуже - певне просто вже розбещені ми доброю кавою у найкавовішому місті України:)
 Даний пост не писався на замовлення чи задля реклами - це є мої враження від побаченого, яким я хочу поділитись з читачами блогу - можливо, комусь з вас він стане в нагоді, а комусь буде віртуальною екскурсією або ж джерелом натхення. І якщо ви будете в Тернополі - завітайте в цю місцину, вражень у вас буде не менше!
п.с. Напевне, все таки, успішний заклад завжди має мати симбіоз трьох правил - натхнення, якості та любові до справи, що робиш. Можна, звісно, і без того обійтись, але тоді певне враження будуть зовсім інші...
п.с.2. У "Старого млина" є ще заклади-побратими з Тернополя "Ноєв ковчег", "Фламінго" та в Карпатах "Грибова хата" (готель на Буковелі), яким теж колориту не займати (так казали мої знайомі), але я там наразі не була..

14 коментарів:

  1. Надя, дуже гарний опис - я-то в "Старому млині" бувала не раз, але завжди цікаво почути свіжі враження іногородніх відвідувачів! Мушу тобі сказати, що дарма ви так і не спробували смалець з грінками... А "Ноїв ковчег" - теж дуже цікаве місце, на майбутнє май на увазі )))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. спробуємо і відвідаємо наступного разу :)

      Видалити
  2. Дуже гарний ресторан і інтер'єр! Надюш, очень красивый пост! а от тарелки борща с пампушками захватило дух:)

    ВідповістиВидалити
  3. Очень красиво! Надюша, с удовольствием просмотрела все фото и прочитала описание!!!

    ВідповістиВидалити
  4. Надя, супер! я думала такі ресторації колоритні бувають тільки у Львові:)мені сподобалось, я також люблю такий стиль із старовинним посудом да разними штуками. борщу мені такого теж захтілось:)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. ну от - маєш стимул в Тернопіль навідатись :)

      Видалити
  5. Просто ах! Хоч я трохи була скептично налаштована до Ст.мл. Після Твого посту захотілося туди побігти!
    Грінки з часникованим салом - щось надзвичайне. оловік досі мріє таке вдома зробити, ніяк руки не дойдуть.
    Якось влітку пробувала квасковий суп у сірому хлібі, класно.
    А від вареників з вишнею, просто дурію з дитинства!
    З Твоїми захопленими розповідями, наче там побувала.
    Я зараз зовсім не щедра на багатослівні коментарі, ні часу, ні настрою. Але у Твоєму затишному україномовному блозі - відриваюсь від душі! :-) Жаль, що Ти у мене рідкий гість! ;-)
    У "Ноєв ковчег" нам рекомендував кум сходити на Різдво. Але ми так і не доїхали до центру міста. :-) Ще встигнемо, надіюся, коли потепліє :-)
    Прогорнула перевірити чи нічого не забула. ЯЛИНКА - краса, дуже мені сподобалась!
    Реклама би такою чудовою б не получилась, а це щирі враження!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. :) рада, що сподобалась. Блог україномовний - бо це моя рідна мова, і мені нею легко висловлювати думки. Я також можу писати російською, чи англійською, чи польською, але це буде не те... Я вже десь колись казала, що якби хтось щось не розумів - мені легше перекласти фрагмент:) А до тебе я навідуюсь, тільки як і в тебе - не завжди є змога і час коменти писати, бо захожу з іншого акаунту.
      п.с. Вареники були кльовезні......

      Видалити
    2. А у мене на завтра вже 2 год, як з підвалу принесена, чекає банка у власному соку! Надіюся теж поласувати.
      Уяви, пробувала і супер противні вареники з вишнею колись ,у Криму у домаш.кафе. Недоварені з морозильника і з кісточками. Я не сподівалась такої наглості і чуть зуби не поламала :-)))

      Видалити
    3. аааааааааааааааааааааааааааааа......я б за банку вишень у власному соці (але смачних:) )віддала б багато:)
      я навіть не уявляю,як можна зіпсути вареники з вишнями - це ж практично неможливо!!! п.с.добре що зуби цілі... ми тут на днях піцу з камінцями їли - то теж тільки про зуби і переживали..:)

      Видалити