About Me :)

Моє фото

У вільний час веду блог, трохи фотогарфую, пишу, печу тортики на замовлення. Люблю придумувати щось нове. Люблю подорожувати та фотографувати. Люблю гладити кота і прикрашати ялинку,  пекти кекси і фруктові тарти, хорошу їжу і фуд-фото, спати на кольоровій постелі, їсти груші і холодець,  купувати взуття і вишукувати якісь прикольні речі на "секонді". Колекціоную ведмедиків. Люблю затишні кав'ярні. Не люблю горіхи і брехунів,  прокидатись коли за вікном ще темно. Не люблю шпильки і міні-спідниці. Хочу скупатись в океані, перезимувати в теплих краях, потрапити до Кейкенгофу, навчитися готувати фаршировану рибу, бути уважнішою і не стати на старості товстою :)

5 січня 2014 р.

Смак свята.11.Пампухи та узвар

 Нині я хочу написати про найсмачнішу складову святвечірнього столу - узвар та пампухи. Узвар - це традиційний український напій, який готується з садових сухофруктів - яблук, груш, абрикос, слив. Ціле літо моя бабця їх готує  - спершу промиті фрукти сушить на дечках на сонці, а потім - в духовці. Тримає в скляних слоїках. Спершу здається - нащо стільки сушити? Та, насправді, сухофруктів багато не буває. Та й узвар зайвим не буває - це набагато смачніше і корисніше магазинних соків та напоїв, адже в сухих фруктах зберігається достатня кількість корисних вітамінів, та й маючи проблеми зі шлунком чи стравоходом він не принесе шкоди. Моя знайома називає його не інакше, як "українська пепсікола". Густий, насичено-коричневого кольору напій з неймовірним ароматом завжди був на нашому столі, скільки я себе пам'ятаю. Ми варили велику каструлю, аби вистачило всім. Зараз я варю меншими порціями, оскільки його ж десь потрібно тримати, аби не скис. Тому рецепт поданий нижче розрахований на трилітровий баняк
Отож потрібно літру сухофруктів – яблука, груші, абрикоси, сливи (з самих яблук узвар вийде світлого кольору та більш кислий на смак), 3 столові ложки цукру, 3-4 плястерка лимону або шкірочка з апельсини.
Сухофрукти промити, залити водою (але не до країв баняка – коли сухофрукти наберуться вологи – збільшаться в об’ємі, тому краще спершу налити менше води, а коли узвар буде  готовий і трохи вистигне – долити кип’ятку)  та варити на малому вогні під закритою кришкою. 
Коли закипить – додати цукор, дати покипіти хвилин 10-15 відкритими, потім зняти з вогню, додати лимон і дати настоятись хоча б ніч. В ідеалі – добу. Чим довше стоятиме – тим насиченішим та густішим буде смак. Смачно буде, якщо додати в готовий узвар перед настоюванням суцвіття гвоздики. Цукор можна замінити медом, але його тоді варто додати в кінці приготування, аби він не кип'ятився і, відповідно, не втратив своїх корисних та смакових властивостей.
Є рецепти, де зазначається, що фрукти треба класти почергово - залежно від часу варіння, тобто спершу найтвердіші (груші, яблука), потім м'якші (сливи та абрикоси). Є переписи, по яких додають вишні. Я такого не люблю - кислить...
Цукор можна замінити медом, але тоді узвар не буде прозорим, а буде дещо мутним.
Тепер про смачне:)
Пампухи - то страва міжнародна, адже практично в кожній країні  є подібі по складу смаколики з дріжджового тіста, що смажаться в олії. Різної форма, з різними начинками, але всі смачні:)
Наші українські пампухи завжди кругленькі та пухкі, ароматні та ніжні. Ті, що печуться в печі та подаються з часниковою мачкою - до борщу, ті, що солодкі та смажаться в олії - рум'яні гості святвечірнього столу та різдвяних свят.
На пампушки (орієнтовно 30 штук невеликого розміру) мені знадобилось:
-  30 грам дріжджів
- 150 грамів теплої води
- 2 столові ложка цукру
- один жовток
- 2 столові ложка олії
- цедра з апельсину та лимону, сік з лимону
- столова ложка міцного алкоголю (коньяк, віскі, горілка чи ром)
- пакетик ванільного цукру чи третина пакетику ваніліну
- борошно – скільки візьме
- олія для смаження та цукрова пудра для посипання

Дріжджі розчинити в теплій воді, додати столову ложку цукор та 1-2 столові ложки борошна. Поставити в тепле місце на 30-40 хвилин.
Жовток розтерти з столовою ложкою цукру. Додати ванільний цукор (чи ванілін), цедру з цитрусових. Додати до яєчно-пряної маси дріжджову масу, добре вимішати. Додати олію та алкоголь. Додавати по троху борошно та інтенсивно вимішувати. Тісто має бути по консистенції як на пиріжки – пухке і не забите. Місити поки не відставатиме від рук ( хвилин 25-30, і чим довше місити – тим краще, пампухи як і паска це люблять). Готовому тісту дати пів години підійти.
Можна робити пампушки без начинки, відриваючи від тіста шматочки трохи менші яйця та формувати з них кульки. Руки попередньо варто змастити олією чи іншим жиром. Можна не відразу формувати кульки, а спершу розплескати тісто в долоні, на серединку покласти начинку (перетертий мак чи густий джем) і заліпивши скатуляти. Виробленим пампушкам перед смаженням варто трішки постояти підійти (хоча б  5-10 хвилин, в ідеалі - 25-30) на застеленій пергаментом дечці.
В глибокому баняку (щоб пампушки могли вільно плавати) довести до кипіння олію, потім вогонь зменшити (аби не горіли) і обсмажувати пампушки з обох сторін. Готові – дістати спершу на пергамент, аби стік зайвий жир, а тоді викатуляти в цукровій пудрі. Для аромату можна додати до пудри меленої гвоздики чи анісу (бадьяну).
 Зізнаюсь, що в певний момент я замахалась робити пампушки, бо не можу їсти такого смаженого, тому з рештків тіста я спекла завиванець (шукайте в категорії "випічка"- було смачно:)
І те, і інше смачно пахли цитрусовими, а запиваючи узваром їсти можна було вічно. Мене вистачило на 12 пампухів і літру узвару:)

2 коментарі:

  1. Надя, с наступающим Рождеством! Добра и мира в твой дом! И всего самого светлого!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую, Тонічка, вам теж - лише всього найкращого та найтеплішого! Радості та злагоди вашій оселі!

      Видалити