About Me :)

Моє фото

У вільний час веду блог, трохи фотогарфую, пишу, печу тортики на замовлення. Люблю придумувати щось нове. Люблю подорожувати та фотографувати. Люблю гладити кота і прикрашати ялинку,  пекти кекси і фруктові тарти, хорошу їжу і фуд-фото, спати на кольоровій постелі, їсти груші і холодець,  купувати взуття і вишукувати якісь прикольні речі на "секонді". Колекціоную ведмедиків. Люблю затишні кав'ярні. Не люблю горіхи і брехунів,  прокидатись коли за вікном ще темно. Не люблю шпильки і міні-спідниці. Хочу скупатись в океані, перезимувати в теплих краях, потрапити до Кейкенгофу, навчитися готувати фаршировану рибу, бути уважнішою і не стати на старості товстою :)

17 грудня 2013 р.

"На прищепках", або пост з великою кількістю фото :)

В неділю 15 грудня в мене було відчуття радості і піднесеності. Знаєте чому? Бо я змогла допомогти:) Як? Просто.
У Львові втретє проводилась виставка фотографій "На прищепках" - ти приходиш, приносиш фото, розвішуєш їх на шнурівках, а всі бажаючі можуть їх придбати за символічну плату - від 1 до 20 грн. 
  Я купила дві фотографії - захід сонця, який тепер успішно висить на кухні і бузок. Не можу сказати що я від нього (бузку) без ума, але він мене чимось причарував...
Тут же можна було зігрітись чаєм з печеньками.
Уявіть, як я тішилась, коли повертаючись додому нарахувала, що з моїх фото продалась більша половина ( якщо не помиляюсь - 18 з 26) - це той момент, коли розумієш, що давати приємніше, ніж отримувати. Всі вилучені кошти підуть на подарунки потребуючим дітям на свято Миколая. Фото були різних жанрів - портрети, пейзажі. архітектура, тварини, квіти і т.п. Я вибирала яскраві фото - погода надто пасмурна для чорно-білих світлин...
 Мої фото були великі, тому шнурок провис - довелося використати живу підпору:)
Потім то трабл вирішили знайшовши опору, всетаки не для того створені дівочі плечі...
Як я й казала, я подала 26 фото різної тематики, до кожної треба було придумати підпис. Шкода, що не всі учасники взяли то до ували - це дуже цікаво читати, що людина хоче передати своїм фото..
За день виставки було продано фото на 2050 грн. Ці гроші, як я й казала, підуть на закупку подарунків.
Першими моє фото купили двоє дівчат - фото було зроблене минулого тижня в Києві (далі я просто публікуватиму фото, а знизу коротку історію. На фото історія була ще коротша, а тут місця більше:))
1. Є такий момент коли ти почуваєшся ніякового від того, що любиш свою країну. А ви знаєте, що соромитись патріотизму то гріх? Це те ж саме, що соромитись своєї віри чи свого Бога ( в кожного він свій, як  не крути...).
Фото зроблене в Києві під час Євромайдану. Це стіна готелю "Україна" - величезної будови, де тільки один балкон не побоявся бути НЕ СІРИМ. Нарешті  і наші люди перестають того боятись... Треба цінувати те, що маєш - друзів, близьких, країну, і прагнути то покращити, першим чином через себе.
2. Преображення... Відображення...
Це церква Преображення, що знаходиться по вул. Краківській у Львові. Коли осінні дощі добре виполощуть бруківку - храм дивиться на себе в калюжі як в люстерко. Дивиться крізь каміння. Так само і наша байдужість - немов каміння в люстерку, що не дає нам побачити відображення всецілої картини, зазвичай настільки прекрасної, що ми не можемо навіть того уявити..
3. Каміння залишається твердим не залежно - в брудній воно воді, чи в чистій. Якщо в людини серце мов камінь - його завжди можуть змінити щирі почуття - безкорисні і чисті, мов вода... (фото зроблено минулого року під час відпочинку на Середземному морі - от тільки не згадаю
 де - в Греції, чи Туреччині...)
4. В жовтні цього  року ми знову грілись в Туреччині. Одного дня поїхали в Сіде - старе місто. Надворі +33, температура води +28. В один момент знімається вітер, небо міняє колір, а внаслідок цього і море змінює барви. Кілька хвилин дають нам змогу зайти в кав'ярню, і тут починається злива - довго і сильна... Потоки дощу ріками стікали вуличками до моря. Все тривало десь з пів години. А потім знову сонце і спека. В тих краях в таку пору року зливи велика рідкість... Фото зроблено за 5 хвилин до того...
5. І знову про море... Хмари - не зажди ознака того, що піде дощ. Не варто безпідставно боятися того, що асоціюєтсья з чимось поганим... ( то теж зроблено під час однієї з мандрівок до Середземного моря...)
6.Там є тільки день і ніч. І 15 хвилин так званого вечора, коли можна побачити, настільки досконала природа, якій не потрібні ні фотошоп, ні інші редактори... Молодий місяць, день перший...
7. Що б це побачити - треба було довго їхати вгору по досить таки небезпечних серпантинах. Страшно, та воно того варте (Плато Ласіті знаходиться на острові Кріт (Греція) на висоті 850 м над рівнем моря і оточене по периметру двокілометровими горами. Місцеві жителі вважають себе нащадками найперших критян, що вижили в ході виверження вулкана Санторін, що погубив мінойську цивілізації 3600 років тому)
8. Коли ми йшли вгору - я всю дорогу нарікала на важкість маршруту, на погану дорогу, і на купу всього - просто нила. Коли піднялись нагору і я подивилась позад себе - мені забракло слів...(озеро Несамовите - одне з найвище розташованих озер Українських Карпат, знаходиться на висоті 1750 м над рівнем моря)
9. Осінні Карпати я хотіла побачити ще з дитинства. Вдалось мені це майже у 26, коли моя ліпша коліжанка йшла під вінець. Весілля було в Яремчі - складне добирання, довга забава, короткий сон... А поітм - чарівний карпатський ранок, оповитий теплом осіннього сонця...
10.Вище гір хіба небо... Коли за бортом літака -40 за Цельсієм, а попереду сходить сонце - страх слабшає від захвату від побаченого... Я вже не пам'ятаю, що за гори були знизу, та хмари були як молоко...
11. Чим вище піднімаєшся вгору - тим менше відчуваєш самотність. А чого варта самотність, коли попереду дорога? Нічого. Взагалі ніц не вартує, бо на кожному шляху ти зустрінеш інших мандрівників...(під час однієї з мандрівок Туреччиною)
12. Цікаво, яка на смак остання осіння трава??? ( фото зроблено біля Кам'янця-Подільського, ну сподобалась мені та корова, яка живе в оточенні лісу. Їі не цікаво ЩО там далі, за деревами. А що? Трава є, вода є... А скільки людей з таким самими життям...
13. А це - Фінська затока, місце, де вода поїдає сушу, а потім, наситившись, відступає, залишаючи на піску водорості та поодинокі пусті мушлі... (був липень, та було доволі прохолодно - в повітрі пахло морем, але надто недосяжним - морем, в якому не скупаєшся...)
14. Холодно було і в Потсдамі (Німеччина). Початок травня. Море мускарі - на перший погляд маленьких, безпорадних квітів, які обіймалися з незабудками... Та перший погляд буває хибним - від сильного вітру тюльпани падали додолу, злітали пелюстки вишневого цвіту. а вони стояли - горді та міцні, мов маленькі олов'яні солдатики...
15. А ці тюльпани з ботанічного саду в м. Балчик (Болгарія) стійко тримали облогу тепла. Коли на початку травня повітря прогрілось до +30, вони були останніми весняними квітами - в тих краях у свої володіння входило Літо...
16. Особливе літо і в Карпатах... Там все просто, але просто ідеально... Інколи до сонця можна доторкнутись. Але не варто того робити - воно може злякатись...
17. А часом, коли настрій поганий і погода не дуже - сонце модна купити. За 6 грн., як це зробила я одного осіннього дня...
18. Продовжуючи тему ідеальний кольорових поєднань в природі і краси Карпат... Жуки граються в "піжмурки"

19. А це наш мілашка Сер Томас - він багато знає про людську "доброту", на пам'ять про яку в нього залишились переломи лап  і покалічений хребет. Позаду ЛКП і життя на перетримках... Півтора року цей інтерігент почесний член нашої маленької сім'ї, що має не тільки свою миску і свій куточок, а й нашу любов:)  (Ще так багато котів шукає господарів...)
20. Щодо любові - ці коралі з коралів кольору любові.. Кольору пристрасті.. Кольору вогню... Щасливі ті, хто може вберегти свій вогонь від вітру...
21. Коралі зі скла та дрібних намистин - коралі кольору радості... Гуляючи старим містом ми зайшли в маленький магазинчик, де столи були встелені намистом, мов скатертинами.... Всі намистини зроблені вручну... А мені завжди так бракувало терпіння...
22. Вона має терпіння... В її житті не бракує тяжких хвилин, та вона на них ніколи не нарікає - вона дякує Богу за щасливі миті. А скільки людей не може знайти в собі місце для вдячності...
23. Він має найкращу маму - адже що ліпше і тепліше, аніж мамині обійми? Це випадкове фото з дуже невападковими людьми... Адже якщо хтось з'являється в твоєму житті - цінуй це... Випадковостей не буває...
24. Це Оленка. В нєї є мама і братик. А ще дві бабусі. І дідусі. А тато дивиться на неї з неба. А небо в її очах...
25. Я не знаю хто ця дівчинка - вона була на одному весіллі, яке я фотографувала... Добре, що в неї не було крил - а то вона б полетіла до решти янголів...
26. В Греції неймовірні заходи сонця... Сонце спить за горами, та щоранку виходить з моря...

п.с. Дякую, що додивились до кінця:) І дякую усім, хто приєднався до виставки та долучився до збору коштів!!!

18 коментарів:

  1. чудові світлини, особливо перші дві та 22 припали до душі. ідея благородна, пишаюся та тішуся:)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. дякую, я в такому проекті брала участь вперше, але сподіваюсь, не в останнє:)

      Видалити
  2. не плач, малишка, все буде ок:) я вас дууууже люблю:)

    ВідповістиВидалити
  3. Надя, безумно красивый фотографии! Мое восхищение твоему таланту! Даже не знаю, что отметить в первую очередь... Глаз сам цепляет снимки с цветами. Наверное. потому что сейчас не хватает ярких красок в природе. Но я бы выделила портреты. Очень удачные. тебе удается передать глубину взгляда, настроение человека... И конечно же не могу не похвалить самого милого для меня героя - Томаса!))) Не знала, что у наго такая сложная судьба. Обожаю этого рыжего красавца!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую. Я власне і вибирала щось яскраве - бо надто вже пасмурно зараз надворі... А Томас - ще той боєць... Він добряче натерпівся.. Ми його спершу брали на перетримку, бо переживали, що коту буде самому сумно в квартирі - ми ж обоє на роботі, але вияснилось що він вдень спить, а ввечері і вночі буянить, та вцілому звиклись, а потім не змогли віддати, бо його не можливо не любити. Ну і що що він кульгавий і не має одного зуба? Зате він мілашка-обнімашка:):):)

      Видалити
  4. Чудова ідея з фотографіями, і ще й гроші пішли на добре діло - супер! Фотки всі класні, особливо з різнокольоровими коралями ))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Це вже втретє так - я не знаю точно хто там рахується організатором, думаю в неті про то є - знаю точно, що то спільно з Мальтійською службою допомоги. А коралі, по-моєму, якраз і не купили, хоча мені вони подобаються:)

      Видалити
  5. Какая классная идея,первый раз о таком слышу!С удовольствием бы погуляла,посмотрела фотографии...твои все очень понравились!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. ось знайшла про подію https://www.facebook.com/events/648951731823086/?ref=ts&fref=ts це насправді цікавий захід. Такі заходи можна в кожному місті проводити для різних подій - важко пройти осторонь та бути байдужим, коли бачиш щось цікаве, доступне, та ще й таке, що допоможе іншому:)

      Видалити
  6. Надя, супер! мені дуже сподобалась ідея продажу фоток. в тебе класні роботи. передивилась усі із захопленням, дуже добре, що кожну фотку ти прокоментувала, так вона стає живішою. Хочу відмітити першу фото, я б сама її купила, я зараз з таким ось прапором у серці, жовто-блакитним бантиком на сумці та фізично деколи на майдані. тому для мене це дуже доречне фото. ще не можу не відмітити фото де собор у воді сфотканий! супер-супер круто:) вона продалась також? осінні карпати..мм.. я там один раз була восени, закопувалась у листя і дивилась на блакитне небо дихаючи чистим повітрям - неймовірно:) фото намиста сподобались, яскраві! і дівчина із зеленими очима дуже гарна. показуй нам час від часу свої роботи:)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую,Танюш, за гарні слова:) Насправді була одна з умов для фото - коротенький опис, або що б автор хотів донести покупцю. От і починаєш згадувати - з якими емоціями робилось фото, що тоді було цікавого... А в Києві подібного формату акції не проводять?

      Видалити
    2. В Києві я таких акцій не зустрічала, але в мене не так багато часу щоб відстежувати щось подібне. я іноді вже потім дізнаюсь що відбулось якесь дійство. в минулому році я брала участь у благодійній акції, де ми продавали власну випічку і кошти передавали у дитячий будинок, але з фотками такого не чула. он навіть про фестиваль вуличної їжі в Києві я дізналась з твого блогу:) - хоча ти у Львові. зазвичай за ритмом робота-дом такі речі проходять повз мене.

      Видалити
    3. та то у всіх ритм такий... просто якщо жити тільки в ньому - то час пройде непомітно, але так само непомітно і старість настане і не матимеш навіть що згадати:) тому намагаюсь завжди щось вишукати, аби вихідні пройшли цікаво, інтернет в тому плані помічний. Можливо, в нас з цим легше, бо місто менше... Та у вас зараз майдан - то ж теж подія, в якій ти береш участь. А ще ти купу всього смачного робиш - тому не так то вже й стандартно все:)

      Видалити
    4. ось і в мене є тільки 2 вихідних щоб зробити щось цікаве і приготувати поїсти:)а ще ж коханому треба увагу приділяти:)))

      Видалити
  7. Фото просто мупер! Вы - молодец! Греция - шикарна, одно из моих любимых мест - Палеокастрица - это потрясающе красивое место - несколько бухт со скалистыми берегами, поросшими лесом и цветущими кустарниками. В нескольких из бухт находятся роскошные отели, а некоторые - совершенно дикие и прелестные в этой первозданности. На самой высокой точке Палеокастницы - древний монастырь, тихий и величественный, от стен которого открываются захватывающие виды на море и закаты.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую:) Палеокастріца наразі для мене незвідана..але тільки наразі:)

      Видалити