About Me :)

Моє фото

У вільний час веду блог, трохи фотогарфую, пишу, печу тортики на замовлення. Люблю придумувати щось нове. Люблю подорожувати та фотографувати. Люблю гладити кота і прикрашати ялинку,  пекти кекси і фруктові тарти, хорошу їжу і фуд-фото, спати на кольоровій постелі, їсти груші і холодець,  купувати взуття і вишукувати якісь прикольні речі на "секонді". Колекціоную ведмедиків. Люблю затишні кав'ярні. Не люблю горіхи і брехунів,  прокидатись коли за вікном ще темно. Не люблю шпильки і міні-спідниці. Хочу скупатись в океані, перезимувати в теплих краях, потрапити до Кейкенгофу, навчитися готувати фаршировану рибу, бути уважнішою і не стати на старості товстою :)

16 листопада 2013 р.

Ніч у Львові vs Львівські пляцки

Вже стало доброю традицією мати нагоду відчути нічний дух міста по-особливому. Влітку та восени є один вечір, а точніше ніч, коли можна поглянути на місто під іншим кутом зору, адже те, що бачать туристи вдень виглядає в темряві зовсім інакше. А львівські ночі  - вони дуже інакші від ночей в інших містах.. Загадкові вогні, самотні вікна, сплетені пальці рук, горнятка з гарячими напоями, блискуча бруківка... Все це оповите якимось магічним серпанком. Кажуть, і  ньому оживають львівські леви...
Цього разу програма була насичена та цікава (екскурсії, концерти, покази), та, на жаль, я поки добралась до сайту заходу 2 тижні тому, то виявила, що більшість цікавих заходів для мене недоступна - групи набрані ( коли ж вони резервували місця? За місяць, чи що?). З-поміж всього були ще доступні резервації на показ брендового одягу від ТЦ "Магнус" в приміщенні музею-зброярні ( єдиного в Україні!) "Арсенал". 
Отож компанію мені склали дві панночки. Домовились завчасно зустрітись. Але могли і не спішитись - на вході нас повідомили, що ще триває репетиція ( а на годиннику 20.01!), тож ми потусувались в черзі під дверима, вкотре переконались в ментальності та "вихованості" наших людей, але таки дочекались. Дещо засмутило те, що "подіум" був фактично односторонній - тобто глядачі скупчились вздовж нього з одного боку. Ми стали скорше - ми все бачили, хто прийшов за нами - за нами ж і стояв. Незручно. До того ж в музеї доволі тепло, але гардеробу не передбачено. 
В процесі показу було представлено нові колекції брендів, чиї магазини є в ТЦ (завтра обіцяли на них чималі знижки впродовж вечора і до півночі). Дещо сподобалось, дещо не дуже. Як і моделі - одні були як лялечки, інших же я б не випустила на подіум в жодному разі, та все ж... Дивним, але своєрідним було поєднання худеньких панночок та масивної зброї за склом. 
Під час показу було розіграно кілька ВІП-карток від ТЦ "Магнус". Напевне то нікого не здивує, але я пішла звідти з такою:) Картка дає знижку 5-10% в магазинах торгового центру. Після показу була безкоштовна екскурсія музеєм.
Кому цікаво - ось так виглядають нові тенденції
 Ну дуже мені сподобався бант на дупці і оті синьо-небесні принти...
Потім ми вирішили, що потрібно десь перекусити. Ну себто повечеряти. Щоб далеко не йти - вирішили примоститись в "Львівських пляцках" - одному з небагатьох закладів "ФЕСТу", де справді смачно та саме якість кухні визначає популярність закладу, а не "вау-ефекти". Хоч тут теж є своя фішка - можна поспостерігати процес приготування штруделів та сирників прямо в залі, або ж у вікні, якщо ви знадвору. 
Ще з вулиці помітні вітрини з випічкою та борошном, а через великі вікна завжди видно наявність столиків та кількість клієнтів, що стоїть в черзі ( в закладі зазвичай доволі людно).
Вже зайшовши в середину ви не захочете назад через аромат, який зачаровує. Великим плюсом є те, що заклад розширився і тепер місця стало більше. Хоч це і не є кнайпочка для побачень і мало хто засиджуєтсья там довго, та все ж комфортніше, коли ніхто не чекає на столик.
Інтер'єр  весь підтримує тематику кухні - тут і люстри з качалок, і бра з терток, і декори-печенька. Гарна кольорова гама - червоно-біла, прямо як варення і сметанка :) 
В меню - штруделі солодкі і солені по 23 грн за порцію, сирники та напої. Коротко і ясно. Смачно. Не вперше замовляла штрудель з шпинатом і лососем - а ще  зі сметанково-кріпцевою поливкою - ням-ням! 
Потішив приємний персонал - дівчатка були люб'язні та весь час посміхались. Приємний холпчина готує напої. Це все створює дуже дружню та по-домашньмоу смачну атмосферу. В закладі багато туристів, але й місцеві сюди часто навідуються - тут можна придбати їжу "з собою". Ну і звісно зручно, що можна розрахуватись бофонами:)
Як я вже й казала, я брала штрудель з червоною рибою (23 грн.) та чай (15 грн.). айничок чаю, до речі, ідеально пасує на двох, тому при нагоді врахуйте то. Леся пила томатний сік, а її коліжанка Мар'яна - лате. 
Заклад працює по системі самообслуговування, що значно пришвидшує роботу. Додатки до штруделів обираєте самі, на власний смак.
При нагоді раджу зайти, смачно і гарні порції. А ми ще обов'язково зайдемо, адже попереду довгі зимові вечори, а немає нічого ліпшого, ніж ті вечори в колі друзів та з чимось смачненьким!
На нічні екскурсії ми не йшли - у Львів помаленьку прокрадаєтсья зима - на термометрі -1...
п.с.1. Ну і пару фоток для бландінки:) Довольної, бо наїдженої :):):)
 п.с.2. тут же можна придбати сувенірну продукцію - горнята, книги, печенька, гарні магнітики-фартушки та ін.

2 коментарі:

  1. Смачно так написала, аж захотілось з'їсти самій такий штрудель... А де то фото зроблене, най-перше, з надписом на ієвриті?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. то одна з вітрин "Копальні кави", що на куті Підвальної та площі Ринок, там над кожним вікном іншою мовою написано...

      Видалити