About Me :)

Моє фото

У вільний час веду блог, трохи фотогарфую, пишу, печу тортики на замовлення. Люблю придумувати щось нове. Люблю подорожувати та фотографувати. Люблю гладити кота і прикрашати ялинку,  пекти кекси і фруктові тарти, хорошу їжу і фуд-фото, спати на кольоровій постелі, їсти груші і холодець,  купувати взуття і вишукувати якісь прикольні речі на "секонді". Колекціоную ведмедиків. Люблю затишні кав'ярні. Не люблю горіхи і брехунів,  прокидатись коли за вікном ще темно. Не люблю шпильки і міні-спідниці. Хочу скупатись в океані, перезимувати в теплих краях, потрапити до Кейкенгофу, навчитися готувати фаршировану рибу, бути уважнішою і не стати на старості товстою :)

8 листопада 2013 р.

It's Autumn, baby...

Так, за вікном осінь, і чим далі тим менше вона підпадає під класичне визначення даної пори - практично повна відсутність листя на деревах, все коротші дні, все менше сонця... 
У Львові осінь своєрідна і доволі специфічна. Цьогорічна - дещо виняткова - досі не було сильних дощів, ранки досі залишаються погожими (принаймні в своїй більшості), в повітрі пахне пилом і туманом попри те, що на календарі листопад...
Минулого тижня випадково зустріла знайому. Зайшли в парк. Листя вже все опало і було не багряним, а коричневим. На вечір ставало прохолодніше, але вітру не було... Півгодинна прогулянка не пройшла даремно.
За годину їду в Київ - завтра маю намір відвідати кілька цікавих заходів, про які обов'язково тут напишу, а наразі - Леська. Осіння. Не зовсім типова, та все ж своєрідна, як і Львівська осінь...
Мені захотілось в кінці додати рядки свого дуже старого вірша ( так-так, я колись писала. Багато писала, навіть публікувалась:) Потім то всьо заупстила....)

Улюблена пора – палили листя…
Скидали вельони старі тополі,
Вуаль вдягали наче наречені,
Хилили голови від холоду додолу…
Мовчали. На гілках у них тремтіла
Якась молитва нам незрозуміла,
І тіні змерзлі грали щось у небі,
І щось до нас тихенько шепотіли
Коли підкралась Осінь із-за рогу –
Вона стояла й слухала сонату,
Яку підборами ми грали по бруківці,
Що розіслалась наче плед картатий…
Мовчання підглядало крадькома
За нами, зазираючи у вічі,
А ми дивились ввись, у нікудИ,
І мимохідь ставали жовтим листям,
Яке скидали стомлені тополі
На сірий брук в очікуванні зливи…
А ми ішли і слухали сонату.
Вмирало літо, ми ж – були щасливі
 І не вмирали, листям золоченим
Ми линули кудись у вись морозну.
Вмирала Осінь… Десь палили листя,
А ми – дивились танці граціозні,
В яких кружляли голуби голодні,
І листя, і пилюка, і тополі..
А ми – спостерігали і мовчали,
Світ помирав мов іскра у долонях…

3 коментарі:

  1. Надя, я обожаю осень. Такую, золотую, чтобы все вокруг было усыпано листьями...
    Чудесные фото! Очень красиво.

    ВідповістиВидалити
  2. Надя, привет! Я пришла..ты приглашала ведь)) Приятно познакомиться. Не знала где написать...пишу тут. Я думала, что одна не люблю шпильки и мини юбки..оказывается нет) Хочу сказать, что я умею фаршировать рыбу....щуку. Вот, все думала, надо бы сделать пошаговые фото и опубликовать. Теперь даже знаю для кого ;-)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. рада, що завітали в гості:)

      так-так-так!!!!!фото в студію!!!!!буду дуууууууже вдячна!!!!!

      Видалити