About Me :)

Моє фото

У вільний час веду блог, трохи фотогарфую, пишу, печу тортики на замовлення. Люблю придумувати щось нове. Люблю подорожувати та фотографувати. Люблю гладити кота і прикрашати ялинку,  пекти кекси і фруктові тарти, хорошу їжу і фуд-фото, спати на кольоровій постелі, їсти груші і холодець,  купувати взуття і вишукувати якісь прикольні речі на "секонді". Колекціоную ведмедиків. Люблю затишні кав'ярні. Не люблю горіхи і брехунів,  прокидатись коли за вікном ще темно. Не люблю шпильки і міні-спідниці. Хочу скупатись в океані, перезимувати в теплих краях, потрапити до Кейкенгофу, навчитися готувати фаршировану рибу, бути уважнішою і не стати на старості товстою :)

21 листопада 2013 р.

Фестиваль вуличної їжі в столиці, або нарешті руки дійшли


Для  мене їжа є не  просто  необхідністю чи порядком речей, ви вже напевне це зауважили... Хоч їм я не так і багато, але люблю частенько щось пожувати. Звісно, що не тільки я, а й багато моїх знайомих десь колись таки стикались з потребою вуличної їжі - чи то в поїздці, чи то за браком часу, чи просто захотілось, є й ті, які цілеспрямовано купують їжу на ятках. 
Я взагалі до вуличної їжі ставлюсь посередньо - якщо їду десь, то завше маю канапки і печенька, якщо щось хочу перекусити - то йду в заклад, але, приміром, під час поїздок закордон - вулична їжа це як обов'язковий атрибут - вона всюди дуже різна  і всюди не надто корисна:). В нас чомусь якість бажає кращого... У Львові, приміром, для мене перша асоціація з вуличнею їжею - перепічки біля "Альянсу", "Біг-бургер" на Дудаєва, "Чудо-піч" і інша фігня з запахом перепаленої олії та надлишком холестерину.
Захід який не так давно відбувся вже вчетверте в Києві має на меті показати і інший аспект вуличної їжі - довести, що вона може бути і смачною, і якісною, і навіть корисною.
два тижні тому ми їхали до столиці за трьома речами:
- погуляти в ранковому тумані над Дніпром
- відвідати фестиваль вуличної їжі

Всі ці три пункти були в різних кінцях міста, але це не було проблемою. Після цілого дня на виставці ми поїхали на в сторону Дарниці, була година четверта - сонце починало сідати поміж будинків розсіюючи своє апельсинове світло. Повертались ми назад в атмосфері ноч і- хоа було не так і пізно, лише по шостій.
Сам фестиваль відбувався на території ТЦ "Даринок" (щось типу нашого "Південного") на території паркінгу, де було споруджено великий намет, імпровізовану сцені та поставлено різні столики. Про те, що тут їдять ми помітили на підході:)
Зважаючи на краєвиди навкруг, здавалось що це пікнік на території покійного "Полярону"  :), хоча водночас цегляні будові з сліпими вікнами нагадували про віддалені райони Нью-Йорку, на ту ж таки американську тематику були зроблені і банери-огорожі.
На сцені постійно хтось грав, співав, а під сценою на кріслах-мішках бавилась дітвора (поки їхні батьки бухали відпочивали з друзями).
Фестиваль мав на меті, за словами організаторів, зробити місто кращим, розказати людям про нові місця з якісною вуличною їжею. "Мы хотим, что бы такая еда была по всему городу, поэтому решили этот фестиваль провести на Левом берегу Киева. Не смотря на глубокую осень, у нас будет тепло, весело и вкусно." - десь от така логіка.
Отож зайшовши від сторони сцени я пішла роздивлятись, що б такого заточити на підвечірок.
Крайня ятка - веганська. Мудро, не всіх вражають сосиски чи бургери, або ж приміром китайська лапша. Вегетаріанські канапки, чаї та пиріжки - непогоно, скажу вам, як для початку.
Далі були лоточки від ресторану "Гарбуз" - повна протилежність  попереднім. Тут уже були не тільки овочі:) Поряд з соковитими перцями та печеною бульбочкою на грилі мліли ковбаски. Нефігові такі, по 20 грн. за 100 грам. Ми взяли половинку кільця. Трохи ступили, взявши то до пива - надто жирна, хоч і смачна. Тут би доречнішою була б чарка горілки, але оскільки ми "не по тій часті" то й так було не так і погано:)
Далі  були лотки від суші барів, тиснули фреші, крутили роли, робили лапшу та пекли картоплю.
Коли ми сиділи за столом - біля нас компанія взяла таку. Не бачила на їх лицях особливого ентузіазму.
Далі я не дуже зрозуміла що то було - на вигляд гарно і корисно, впринципі, але щось ні клієнтів, ні продавців не наблюдалось...
Були там і сендвічі, і хот-доги, і солодощі.
Кіш-лорени були ледь не на кожному другому прилавку - щоправдя всюди різні, але доволі апетитно виглядали. Шкода, доречі, що у Львові такі не продають "з собою". Ми брали в іншому місці, доволі смачно.
Далі смажили, тушкували, парили, різали, мастили і впарювали:)
А ось сирочки - то тєма... Добре пордумао, щодо одноразової упаковки-посудки та поєднання складових - були пачки з антіпасті або ж з сирами, ціни в межах 30-40 грн. Найприємніше, що сир різали при тобі.
Не обійшлося і без солодощів (хоча реально - яке їх відношення до вуличної їжі?), які були представлені в більшості капкейками та меншими тістечками. Можна було також замовити каву на піску, до якої вишикувалась чимала черга..
Порція кави, між іншим, коштувала в районі 20 грн.
А далі було шоу - під коментарі ведучого смажити котлетки до бургерів. То була ціла процедура. глядачі були в захваті. Котлетки смажились на грилі,а  не в киплячій олії, пахли димком як і булочки, що підігрівались поруч. Сумніваюсь, лише, що хтось так би робив щодня....
Кілька яток грилювало на гарнір овочі.
Були там і більш екзотичні речі - мідії, наприклад... Це нагадувало вуличну їжу в якомусь французькому портовому містечку, але з Києвом не асоціювалось аж ніяк...
Якщо вже звертатись до інших країн, то ті ж таки кіші то зовсім не українська страва, як і пироги від Заріни.
Було на фестивалі місце і охайним тортикам. Щоправда, я не бачила аби їх хтось їв...  І знову ж таки пироги-кіші.
Були ще отакі штучки - які випікались на приладдях на кшталт качалок.. У нас такого не бачила.
Публіки було багатенько, багато хто доповнював імпровізовані застілля алкоголем, дехто дуже навіть міцним. Взагалі питання напоїв, як на мене, до кінця не було продумане. Але поруч був супермаркет, і це все вирішувало:) А народ їв, пив, відпочивав не залежно від віку.
Була на фесті і поліція, яка розшукувала голодних. Оскільки більшість відвідувачів цілеспрямовано проїхала поїсти на свіжому повітрі , їм було складно знайти жертву. Це власне були ведучі заходу, які коментували приготування вищезгаданих бургерів на грилі.

Я взяла ковбасу з печеною картоплею, кіш-лорен з лососем та гофру з журавлиною. За ковбасу я вже казала вище, картопля непогана, аджика була смачна, натуральна.
Кіш мав в начинці рибу та брокколі. Я таке поєднання дуже люблю, тому власне і брала пиріг. На фото - порція розрізана на двоє, ціна - орієнтовно 30-40 грн. залежно від начинки.
Гофра мала пряний присмак, не надто тверда, мені добре пасувала до пива:) ціну не памятаю, шось в межах 10-20 грн. Там були ще інші - солені, шоколадні, з добавками різними... Пекли відразу "не відходячи від каси".
День добігав закінчення, відвідувачів не меншало, апетити росли. Не залежно від віку:)

Увагу привертали ще отакі конструкції-скульптури з кольорових ящиків.
А це типу бекстейдж...
Вцілому це було цікаво і смачно, але є "але": вулична їжа на те і вулична, аби бути дешевшою, ніж та. яку пропонують заклади; вулична їжа - це їжа вулиці, а не ресторан на виїзді; вулична їжа - це та, яку зручно взяти з собою. Склалось враження, що не всі зрозмуіли суть концепції, та все ж було цікаво і своєрідно.
Якби аналогічний захід провести у Львові то фаворитами були б сирники і кава, але це знову таки не надто зручно їсти йдучи... Все таки ми не американці, аби їсти на ходу... То всьо звісно добре, але краще б були заклади з дешевшими цінами на різні смаки, адже українці - культурна нація, та й наша кухня не передбачає такого способу споживання....

4 коментарі:

  1. Цікавий пост! наступний раз мені розкажи перед фестивалем що він буде в Києві, я б також з радістю відвідала.:) насправді в Києві вуличної іжі майже немає, гуляючи в центрі чи у парку ти ніде не знайдеш щочь смачненьке перекусити. і те що навіть презентували на цьому фестивалі мабуть тільки в кафе зустрічається, але це ж не вулчина їжі. в моєму розумінні вулична, коли стоїть прилавок на вулиці, ти підійшов узяв і побіг далі чи пішов гуляти. і ціни високі, але це усюди такі, я вже звикла. тому коли приїжджаю до Львова, то просто відриваюсь. у вас якість їжі в деяких кафе классна а ціна в 2 рази менше:)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. У нас вулична їжа теж не є явищем популярним, а щодо кафе.. Нажаль, в нас більше розвинена культура кави та сирників, ніж культура їжі - не так і багато закладів пропонують смачну кухню за доступними цінами, попри те, що галицька кухня дуже цікава і своєрідна - то такий мікс різних народів та епох, а закладів які то підтримують - направді мало...

      Видалити
    2. я мабуть і не пробувала саме галицьку їжу у вас, тому суджу тільки по євпропезованій кухні:) збируся у Львів звернусь до тебе за рекомендаціями де можна скуштувати саме галицьку кухню)

      Видалити