About Me :)

Моє фото

У вільний час веду блог, трохи фотогарфую, пишу, печу тортики на замовлення. Люблю придумувати щось нове. Люблю подорожувати та фотографувати. Люблю гладити кота і прикрашати ялинку,  пекти кекси і фруктові тарти, хорошу їжу і фуд-фото, спати на кольоровій постелі, їсти груші і холодець,  купувати взуття і вишукувати якісь прикольні речі на "секонді". Колекціоную ведмедиків. Люблю затишні кав'ярні. Не люблю горіхи і брехунів,  прокидатись коли за вікном ще темно. Не люблю шпильки і міні-спідниці. Хочу скупатись в океані, перезимувати в теплих краях, потрапити до Кейкенгофу, навчитися готувати фаршировану рибу, бути уважнішою і не стати на старості товстою :)

11 вересня 2013 р.

Білий лев

Коли кепсько чуєшся і маєш той стан, в якому ніц не хочеш - ні їсти, ні пити, ні рухатись, а керує тобою єдине бажання - закутатись в ковдру і грітись, попередньо обклавшись паперовими хустинками та всякою єрундою, яка, за словами аптекара, обов'язково дозволить тобі завтра пітна роботу, можна багато думати:)  Думати є про що, але навіть того не хочеться.  
І коли за вікном сіро і пасмурно - можна пригадати ще таке недалеке літо та гарну погоду, ну і звісно посиденьки. Коли після Дня незалежності ми з мамою тинялись містом, по полудню виникла логічна потреба пообідати. 
Допоки ми з мамою купували по "енній" парі взуття т. Оксана зайняла столик у "Білому леві", що знаходиться на вул. Лесі Українки та займає два поверхи - перший та підвальний.
Раніше я кілька разів була в цьому закладі на вечірній концертній програмі - молоді гурти з власною творчістю, або ж якісними переспівами відомих хітів забезпечать гарний вечір. Але зараз мова не про те.
Отож, в приміщенні де колись був, якщо не помиляюсь, совіцький гастроном зараз функціонує ресторан-паб. Дерев'яні меблі, цікавий розпис стіни при вході, пивна атрибутика переносять десь в Німеччину, на батьківщину Октоубер-фестів та доброго пива.
Офіціант підійшов відносно швидко ( зал був напівпустий, тому то було логічно), щоправда замовлення очікували дууже довго...
Я з т.Оксаною пила їхній фірмовий "Білий лев" 0,5, а мама - якесь не наше, я назву забула... Так от - вона замовила 0,3, а їй принесли в стаканчику з чіткою поділкою "0,25".   Я питаю, чому такий стаканчик? Офіціант каже: "Ну зате стаканчик фірмовий, і насправді вміщує 0,3". Кажу йому, що там і того немає. Мовчки забрав і перелив у більший. Дивна політика всетаки...
Я до пива взяла свинячі вуха. Дуже їх люблю. Добре, що тут їх тонко нарізають, до пива - саме враз!
Леся брала пасту з морепродуктами (креветками). Було багато пармезану (+) і кілька каперсів. Смачний соус, але як для Леськи - завжди недосолено і недоперчено. Її замовлення, доречі, принесли найскорше.
Мама замовила рибу з беконом. Нічого так, розмарин гарно доповнив страву і цедра лайму (чи лимону?) теж. Зверху було кілька каперсів. Чому вони всі страви ними посипали - не зрозуміло...
Взагалі то мама замовила рибу до дерунів, щоправда про них далі.
т. Оксана брала пательню з картоплею і м'ясом. Ще там були помідори, гриби, цибуля. Все то була затерто сиром і присипано зеленню. М'ясо було непогане, але судячи з усього не мало попереднього маринування, через це було сухим.
Майже за годину від прийому замовлення нам принесли деруни... Час очікування пояснювали тим, що "Це ж не так просто насмажити стільки дерунів!". Дивно, але я сумніваюсь, що вони їх терли вручну (є спеціальні млиночки для того) та смажили на стандартній пательні діаметром 26-30 см.. Зрештою, менше з тим, деруні були смачні - чи через те, що ми їх довго чекали, чи через те що я їх просто люблю...
Я втиснула в себе хіба 6 штук... Всі наїлись, навіть з собою запакували кілька.
В цілому мені сподобалось (якби не пригода з пивним келишком та час очікування, про який нас, на жаль, не попередили відразу). Сюди можна йти святкувати уродини чи дружні події, оскільки порції великі, а також є пропозиції "Для компаній".
От тільки наступного разу обов'язково уточнятиму час подачі замовлення.
П.С. Здивувало те, що нас обслуговувало кілька офіціантів, які час від часу плутались в замовленнях та стравах ( принаймні так виглядало зі сторони, коли вони обслуговували інші столики).

Немає коментарів:

Дописати коментар