About Me :)

Моє фото

У вільний час веду блог, трохи фотогарфую, пишу, печу тортики на замовлення. Люблю придумувати щось нове. Люблю подорожувати та фотографувати. Люблю гладити кота і прикрашати ялинку,  пекти кекси і фруктові тарти, хорошу їжу і фуд-фото, спати на кольоровій постелі, їсти груші і холодець,  купувати взуття і вишукувати якісь прикольні речі на "секонді". Колекціоную ведмедиків. Люблю затишні кав'ярні. Не люблю горіхи і брехунів,  прокидатись коли за вікном ще темно. Не люблю шпильки і міні-спідниці. Хочу скупатись в океані, перезимувати в теплих краях, потрапити до Кейкенгофу, навчитися готувати фаршировану рибу, бути уважнішою і не стати на старості товстою :)

28 вересня 2013 р.

Свято кави - 2013

У Львові стартувала одна з найсмачніших, а точніше - з найароматніших подій року, міське свято кави. Ще вийшовши на Підвальній легко було відчути в повітрі запах кави. Її мололи, варили, продавали,  пили та розігрували на площі Ринок. Кожна кав'ярня намагалась похизуватись чимось своїм - чи то помелом кави, чи то тістечками, чи оригінальними сувенірами, а натовп снував від намету до намету і їв, пив, жував, фотографував, ділився враженнями.
Традиційно кращі кав'ярні міста боролись за титул найліпшої ( кілька різних голосувань - в інтернеті, у ФБ, у тих же кав'ярнях, а також враховуються голоси кавових короля та королеви).
І якщо для мене такі події це порядок речей, то для багатьох людей з інших міст це справді щось, щось нове і дуже особливе. Хоч погода ввечері видалась не найкраща, це нікому не завадило гарно провести час.
Мій вечір присвяченій каві почався зовсім не з кав'ярні-учасниці голосування, а з суші-бару "Япона-хата" на тій же площі Ринок.
 З нагоди кавового фестивалю мережа у Львові дарує до кожної кави десерт "Курімі" (панна-котта з вишневим соусом), тож за 19 грн. я насолодилась гарячим ( ммм... в зимну погоду це те, що треба!) латте та презентом від закладу.
Трохи зігрівшись я пішла до головної сцени свята, де саме готувались розрізати святковий торт (чималий такий) та проводити різні конкурси з кавовими призами.
 Охочих спробувати головний пляцок фестивалю видалось теж немало. Більшість їла його прямо на площі Ринок.
Я ж свій кавалок забрала додому:) Просто він був надто кремовий, та й в пальці зимно було, а вдома - ідеально засмакував до кави, але про то далі.
Коли поділили торт - почались конкурси. Неприємним була присутність людей "під мухою":( Як то кажуть від реаліїїв життя ніде не дітись... Той вуйко теж був не дуже адекватний:(:(:(
 Але тішило, що абсолютна більшість була на хвилі позитиву. Ще б - при такій кількості солодощів та шоколаду гормони щастя мали б вироблятись зі швидкістю світла:) Далі слова зайві - хто худне краще не дивіться далі...
 Кава і гарячий шоколад лились рікою (в прямому значенні)
 Цей хлопчина, до речі, вправно готував каву з різними додатками, а до кави - пропонували андрути (Оксано, а то часом не твоїх рук справа? Виглядало апетитно:) )
 До речі, "Львівські андрути" - новий проект від "Кумпеля". Тож пиво для кумпелів, а андрути - для коліжанок:)
Надивившись на то всьо я таки змерзла, тож зробивши ще кілька фото поїхала додому, на домашню каву:)
 Це певне хтось ну дуууже поспішав на каву:)
 А вдома - незмінний краєвид з вікна, наглий Томас який не хотів сидіти на своєму кріслі, а постійно норовив влягтись в моє... Кава його не цікавила:) Торт, до речі, був з кавовою пропиткою. Трохи засолодкий, але на халяву - дуже доречний на десерт.
Свято триватиме і завтра, тож хто не встиг - відвідайте, ви обов'язково знайдете там щось цікаве для себе!

25 вересня 2013 р.

Їсти, пити і мінєти.

Нещодавно цілком випадково потрапила до старого закладу з новою нашумівшою вивіскою. Ну тобто велику на стіні я вже не застала, а троха меншу над дверима, яка висить зсередини, побачить кожен, хто задере голову догори.
 Скажу відразу - старий заклад мені подобався більше з кількох причин. Про них - далі. Не зрозумілим мені залишилось тільки одне - якщо назва вже така як є - чому б всередині не зробити кантор? Молодь, яка там пиє пиво певне навіть і не знає, що в тому провулку колись активно працювали міняйли з категорії "долари-рублі-євро". Оскільки у "ФЕСТ"у у багатьох закладах є колоритні дядечка, що зустрічають відвідувачі ( сажотрус в "Домі легенд", вуйко в халаті в "Масонах", упівець в "Криївці" і т.п.) - тут би теж здалось поставити на вході міняйлу, ну або щось в тому роді...
Раніше інтер'єр закладу був наповнений різними деталями, дивакуватим хламом та різними дурницями.
Зараз - більще схожий на їдальню для членів партії та еліти періоду сімдесятих, де високі стелі, мало декору, "колоски" на стінах як символ плодючості УРСР (ну реально так виглядає), репродукції Труша та інших українських художників "того" часу, помпезна люстра ( як з залу засідань), столики на металевих ніжках і стільці, що залишились у спадок від "Зеник. Не гламур"... 
Бракує якогось антуражу... Вже б тоді барменшу нарядили в накрохмалений фартушок та вчепили б їй на голову мереживну корону - символ працівників "общєпіта", чи як...
Меню... Зрештою "Зеник.." особливим меню не вирізнявся. Тут та ж сама історія. Скупо і просто. Є пропозиція "повечеряти" і "пообідати". Цінного мало...
 До речі, на меню те ж колосся... А меню дууже маленьке:( Ціни не відповідні...
Брали штрудель. Ну не зовсім штрудель. Це типовий дріжджовий завиванець (тісто на штрудель готується без дріжджів, є більш пухким і делікатним). Доволі сухий, проблема по ходу в начинці - її було замало, як і соусу-поливки. В начинці були вишні і горіхи - надто сухо, як до такого тіста... Я б таке більш не замовляла...:( Засмутило...
 Також брали вареники (на все інше треба було довго чекати ( півгодини)). Еммм...  Обіцяли Насті капусту з грибами. Грибів вона так і не знайшла... Якби написали просто - вареники з капустою - було б файно, а так надурили:(
 Вареники з картоплею теж якісь дивні - рідкувата начинка.. В порції було близько  9 вареників. Ціна не дуже адекватна на те, що ми отримали...
Напої... Окрема тема.. Раніше в "Зенику.." був столик "Дюті -фрі", де якийсь певний вид алкоголю мав 50% знижки. Тепер такого немає. Алкоголь як і безалкогольні напої в меню за досить кусючими цінами, хоча, зрештою, як і багато де в інших закладах..
Хлопчик на барі підказав, що є віскі по 16 грн. за 50 грам. Що сказати... В меню воно не внесене, а по всіх супермаркетах на нього зараз акція, 0,5л. коштує 45-48 грн. От і порахуйте самі:)
Офіціанти виховані та оперативні, та все ж чогось їм бракує.. Певне того ж таки антуражу ФЕСТівських закладів... І якщо більшість закладів даної мережі розраховані на туристів, то на кого розрахований цей?
За час нашого перебування було зайнято лише кілька столиків. Не спостерігалась якась особлива атмосфера.. Складається враження, що заклад ще не допрацював свою концепцію, то ніби в тебе в хаті ремонт, а ти вже гостей на новосілля кличеш.
Найближчим часом туди не піду... А заради чого йти???

20 вересня 2013 р.

Ляльковий світ у Львові

Цьогоріч мій улюблений фестиваль святкує свій маленький ювілей - 5 рочків. Кожної осені на цьому заході збираються майстри з різних куточків України, аби показати свої фантазії та вміння. Так-так, саме фантазії - без них жодне вміння не потрібне, адже щороку потрібно придумати щось нове. 
Ляльки були різноманітні - великі, маленькі, текстильні, порцелянові, модернові і в стилі ретро, а також ведмеді. Цього року ведмедів було мало. Печалька:( Сподіваюсь, що наступного року їх буде більше. Зате на цьогорічній виставці окрім іграшок були ще й картини "ведмежої" тематики. 
"Ляльковий світ" - це захід, по який не варто писати. Чому? Бо краще його відвідати і побачити все на власні очі. А для тих, хто не матиме нагоди це зробити - наступна підбірка фото. На жаль, я не можу втиснути в блог все, що мені сподобалось ( а сподобалось дуууже багацько), тому тут будуть найяскравіші, на мою думку, роботи.
Єдиним недоліком було те, що не всі роботи були підписані:(
Ось цих мишей я впізнала, їхні "родичі" були на попередніх виставках.
 А наступні панянки - явні солодкоїжки!
 А ця любить ведмедів, як і я:)
 Неймовірні ніжки ляльок вражали, як і взуття...
 Ну і різні дамочки, панночки та паннусі... Тут уже треба просто дивитись:)
 І знову ці неймовірні деталі!
Ляльки й справді були ніби з різного часу... Та всі по-своєму особливі і цікаві
 А ось цю можна розглядати довго.. Все просто нереально  - від мініатюрних чоловічків у ногах, до шнурівки корсету на спині. На мою думку - одна з найцікавіших робіт.
 Не оминути увагою і цю гейшу. До речі, квіти на гілочці завбільшки з сірникову головку:)
 Учасники та гості заходу.
 Були і такі ляльки. Великі і барвисті.
 А ця мені нагадала Звєрєва - ніби й цікаво, та вираз обличчя неприємний. Ну не люблю я Звєрєва!:)
 Панянки з різних епох.
 А що це - я так і не зрозуміла. Але дуже мило!
 Мої улюблені ведмежата - цьогоріч разом з поросятками та кролями витали на хмарах:)
 Обручі для чарівних панянок:)
З таким же була і організатор - пані Ірина, яка мені теж була чимось схожа на лялькову принцесу:)
Подія третій рік поспіль відбувається у Палаці мистецтв на вул. Коперніка - раджу відвідати!
п.с. А ці пані певне стомились. Як я їх розумію...