About Me :)

Моє фото

У вільний час веду блог, трохи фотогарфую, пишу, печу тортики на замовлення. Люблю придумувати щось нове. Люблю подорожувати та фотографувати. Люблю гладити кота і прикрашати ялинку,  пекти кекси і фруктові тарти, хорошу їжу і фуд-фото, спати на кольоровій постелі, їсти груші і холодець,  купувати взуття і вишукувати якісь прикольні речі на "секонді". Колекціоную ведмедиків. Люблю затишні кав'ярні. Не люблю горіхи і брехунів,  прокидатись коли за вікном ще темно. Не люблю шпильки і міні-спідниці. Хочу скупатись в океані, перезимувати в теплих краях, потрапити до Кейкенгофу, навчитися готувати фаршировану рибу, бути уважнішою і не стати на старості товстою :)

18 серпня 2013 р.

П'яльня горілки & пива

Заклад відкрився не так давно на площі Ринок, 31. Увчері помітний столиками знадвору та гучною музикою ( з 20.00 є ді-джей, або ж молоді виконавці). Працює по самообслузі, офіціантів немає, поміж столиків ходить тьотя в фартушку і збирає посуд. Тьотя шось не дуже.. Взяли б краще когось молодшого... З поміж інших місцин для посиденьок відрізняється ціновою політикою - усі напої за 10 грн., а страви - за 20.
На першому поверсі довга зала з дооовгою барною стійкою, в кінці якої вхід на кухню (наліво) або в туалет (направо). У туалеті на фарбованих стінах добре видно краплі води (біля умивальника). Ніби й не брудно, але помітно, що прибирають лише раз в день, смітники повні... 
На барній стійці під "скляним ковпаком" спочиває "страва дня" ( про неї згодом).
На другому поверсі - пульт ді-джея та імітація лаунж-зони на ящиках. Так так, саме ящики з дерев'яних планок служать там столами та диванами. Оригінально, але надто вже економно. Особливо - подушки в матрацній тканині. Стіни помальовані в білий колір, на метр від підлоги - незмінні в радянських інтер'єрах панелі синьою олійною фарбою.
Скажу відразу, єдине, що мені тут сподобалось - привітність та поведінка бармена. Реально, той хлопака - молодець, до того ж справується зі своєю роботою оперативно.
Щодо кухні я дещо розчарована... Я взяла страву дня - нині то була риба і рис з овочами. Як бонус - салат з капусти.
 Нагадало їдальню. Риба - хек, рис як рис (добре, що не злипався), поміж рисом попадав консервований горошок ( не морожений чи свіжий, а саме консервований, як на олів'є) та болгарський перець. Доповнено гарнір було кропом. Салат - дрібно нашаткована капуста з кропом. Ніби  й непогано, в міру досолено та присмачено, але "шота нє то"... Зате тарілка була зовсім новенька - навіть етикетку з-під низу не здерли..
Андрій взяв "ковбаски до пива", які уявляли собою тарілку сушеного "сихівського" батону та 4 шматочки "мисливських" ковбасок. Доповнено соусом "майонез+кетчуп".
 Пили квас. Розбавлений :(
Також є оселедець, сало, картопля по-селянськи, і здаєтсья ще щось... З напоїв - є все. Найбільшим попитом користуються пиво, квас та горілка з сочком. Весь стравопис записаний крейдою на чорних  дошках позаду барної стійки.
 Контингент попався специфічний ( не знаю, чи так завжди, може просто нам не підфартило)  - спершу була малолєтки, темою розмов яких було набухатись, накуритись і лизатись з трьома тьолками водночас ( для нас так і залишилось загадкою, як вони то робили - з трьома за раз - то вам не булька з носа...). Розумію, що підслуховувати негарно, але то було настільки голосно, що не почув би хіба глухий.
 Після них прийшла компанія з трьох бикуватих хлорів років 35-38 з панянкою. Скажу коротко - логіку початку дев'яностих та "тяжке" дитинство не вилікуєш з часом... Можливо, вони вважали, що придбавши гальбу пива можна хамити, але свої невдоволення можна було проявити інакше..
Зате в цього дядька претензій не було - пив собі пиво і щось читав..
 Я, напевне, туди більше не піду - або я вже з того виросла, або ще не доросла:) Заклад з розряду "велком то совєт юніон".  У мене за совком ностальгії не було ніколи, як і у моїх друзів та близьких, тому я піду деінде і не займатиму дурно столик:) Можливо моє враження надто суб'єктивне, та все ж, воно склалось...
Кількість клієнтів немала - знадвору дядьки пили навстоячки пиво, було трохи молоді, тож, як кажуть, "на кожен товар є покупець", а я просто покупець іншого товару. 
Повторюсь, бармен - найбільша "достопрімєчятєльность" закладу.

Немає коментарів:

Дописати коментар