About Me :)

Моє фото

У вільний час веду блог, трохи фотогарфую, пишу, печу тортики на замовлення. Люблю придумувати щось нове. Люблю подорожувати та фотографувати. Люблю гладити кота і прикрашати ялинку,  пекти кекси і фруктові тарти, хорошу їжу і фуд-фото, спати на кольоровій постелі, їсти груші і холодець,  купувати взуття і вишукувати якісь прикольні речі на "секонді". Колекціоную ведмедиків. Люблю затишні кав'ярні. Не люблю горіхи і брехунів,  прокидатись коли за вікном ще темно. Не люблю шпильки і міні-спідниці. Хочу скупатись в океані, перезимувати в теплих краях, потрапити до Кейкенгофу, навчитися готувати фаршировану рибу, бути уважнішою і не стати на старості товстою :)

6 червня 2013 р.

Травневі вакації в Болгарії

Коли за вікном іде дощ, а літо не зовсім літнє я вирішила (нарешті:) )написати пост про мої травневі вакації в сонячній Болгарії, де вже тоді, з 1 по 8 травня було справжнє літо - з сонцем, засмагою, чистим морем, квітучими пагорбами, ще пустими пляжами і готелями, з вечірніми променадами і полуницями.
Так склалось, що поїздка була дещо спонтанна - мав бути зовсім інший маршрут, в зовсім іншу сторону, але як то кажуть "так сі стало" :)
В цілому я дуже задоволена. І якщо вам запропонують відвідати цю країну на початку травня - погоджуйтесь, не пошкодуєте.
Ми відпочивали на курорті Золоті піски, в одному дуже милому парковому готелі.
Який так і називався "Park Hotel Golden Beach". Багато сходів, цікава забудова, великі балкони, критий басейн, квіти на балконах, приємний персонал, чистота та доглянутість...
Єдине, що робило його непопулярним, а отже і дешевшим ніж інші готелі- те, що він був на третій лінії в парку. Хоча нам це була явна перевага - можна було спати з прочиненими вікнами, слухати зранку солов'їв, а не шум автівок, а також не чути музики з набережної. З вікна відкривався вид на парк і море. До моря було 3 хвилини ходи. Повільної. Що ще потрібно?
Ввечері все освічувалось, тож готель було помітно здалека.
Якщо чесно, я їхала в Болгарію з острахом, очікувала що це буде Ялта-2, та мої  побоювання виявились марні. Ялті ще ой як далеко.. Дуже далеко... І сервісом, і пляжами, і привітністю людей..
А пляжі чудові..
 В таку пору року вони ще пусті, але чисті, з гарячим золотистим піском..
Взагалі, влітку, як казали люди, пляжі мов мурашник - люди і на лежаках, і на піску... І  шумно довкола.. Ми ж застали стан ідеального спокою і тишу... Вдень ми переважно були біля басейну  готелю, де можна було і поплавати, і просто повалятись мов тюлень:)
 А ввечері лежали на пляжі на лежаках і просто спостерігали за людьми що вигулюють песиків,
за песиками які ловлять чайок,
за чайками, які саме активно брали участь у шлюбних іграх,
за тим, як парують гори після дрібного дощу і змінюються кольори неба та моря,
 бавилась зумом у камері аби роздивитись ближні села:)
а також поодинокі човники та яхти (хай живе 35-ти кратний зум! :) ).
Після вечері можна було гуляти набережною... За ті  днів ми вивчили всі магазини, переміряли все взуття та перемацали всі сумки ( тут ви певне зрозуміли, що я відпочивала з мамою, а не чоловіком - він би не витримав тих магазинів:) ), передивились всі магніти та тарілочки,
 перенюхали всі креми та парфуми з болгарської троянди,
пороздивлялись всі скатертки, серветки, рушнички та інші вироби народних майстринь.
До речі, що до народної творчості... Болгари не соромляться автентичності та своєї національної ідентичності.Вони гордяться своєю мовою, культурним надбанням та своїм походженням, що не скажеш про наших співвітчизників :(
Національний колорит присутній всюди - як в стравах ресторану нащого готелю (кухня насправді смачна і здорова - різні супи, овочі, мняско, смаженина, печеня, багато молочних продуктів та сирів, смачний домашній хліб) так і в декорах
мені дуже сподобались ткані скатертини та керміка. І якщо на стіні в спальні тепер  на одну тарілочку більше, то скатертину я так і не купила, бо ще не придбали новий стіл на кухню...
На набережній взагалі багато ресторанів. Як традиційних, так і "захованих " в каютах кораблів:)
 Мушу визнати, що набережна гарна... Але знову ж таки, може тому, що було мало туристів?
Як я й казала, все цвіло... Звісно, в Балчику все цвіло особливо помпезно і красиво... Але й на ЗП було достатньо яблунь, акацієподібних дерев та різних квітів.
 В центрі курорту є Ейфелева вежа. Майже як у Парижі, тільки дещо менша:)
А вздовж моря можна побачити багато сучасних скульптур. Деякі були цілком зрозумілі, а деякі зовсім ні...
 Ще щодо кухні. В нас в готелі меню складали мудрі люди - в ресторані завжди було багато свіжих овочів і фруктів, різні сири (типу творогу), зупки, і свіжий хліб. Я взагалі хлібу практично не їм, а там мене чомусь пробивало вечорами на хрусткий багет з маслом і вином:)
В цілому було смачно:)
Так виглядала одна з наших вечерь. Вони були подібні. Ні, асортимент був великим, а от уподобання стандартні:) Солодке ми поїдали нещадно. А потім обіцялим собі багато плавати. І якщо мамі то вдавалось, то мені добре вдавалось хіба спати біля водички і в результаті поправитись на кілька кг:)
Вечорами можна було посидіти в холі біля лоббі-бару, послухати музику, випити щось смачненьке, поспостерігати за іншими людьми (гості готелю були з Румунії, Німеччини, Польщі кілька італійців, пара росіян, ми двоє з України і ще кілька невідомо звідки:) )
 У нас був не зовсім готельнйи відпочинок, бо як я вже казала ми втигли побувати в Балчику в ботанічному саду та палаці Румунської королеви, відвідати на страсну п'ятницю головний храм Варни ( щоправда не дочекались виносу плащаниці), з'їздити на Великдень в Несебр і посвятити там козунак ( болгарський аналог паски - нагадує наші калачі, хоча вони печуть і традиційної форми паски), прогулятись поміж столітніх дерев до унікального наскельного монастиря Аладжа і наробити трохи фоток... Про це все буде пізніше в інших замітках.Іншим разом.
За час поїздки я визначилась в які готелі можна їхати, а в які не поїду сама і не пораджу друзям. 
Взагалі в Болгарії своєрідно. Хочеться приїхати ще, побачити більше. Можливо, притягує цікаве змішання архітектурних стилів, дивна природа, море, що  кличе криками чайок... Ну і  пляжі Золотих пісків, що чекають туристів:)

Немає коментарів:

Дописати коментар